Page 13 - 4611

• канонічні основи, тобто основи, що зберігаються у

звичайному словнику: іменники у загальному відмінку однини,
дієслово в інфінітиві, прикметник і прислівник у звичайному
ступені;
• основи, подані графічно незмінною частиною словоформ.

Класифікація словоформ при використанні словника
канонічних основ відбувається в такий спосіб (на прикладі
англійської мови).

Для виділення основи всередині кожного класу беруться
форми:
 для іменників - дві (однина і множина);

 для дієслів - п’ять (інфінітив, третя особа однини,
минулий час дієприкметник перший, дієприкметник другий);

 для прикметників і прислівників - три форми (звичайний,
вищий і найвищий ступінь порівняння).
Усередині кожного із змінюваних граматичних класів
міститься певна кількість способів відсікання афіксів і

формування основ: усередині іменників - шість; у дієслів - десять.
В усіх мовах існують випадки “неправильних” словоформ.
У словниках основ, представлених графічно незмінною

частиною словоформ, основи одержують відкиданням букв,
різних у різних словоформ. Наприклад, англійські прикметники,
що закінчуються на Y, і дієслова, що закінчуються на Y і Е,

заносять у словник без останнього знака. Форми variety і varieties
виділяються основою variet. Словникова основа більшості
іменників і прикметників збігається з основною формою. У

неправильних дієслів (тут і далі для прикладу розглядається
англійська мова) графічно незмінна послідовність букв може
бути представлена однією-двома буквами. Таким дієсловам, а
також іменникам, прикметникам і прислівникам, що утворюють

похідні форми чергування, у словнику дається кілька основ.
Суть способу морфологічного аналізу за словником
словоформ полягає в наступному. У словнику подаються всі

слова природної мови у вигляді словоформ, тобто як тільки
вхідне слово знайдене в головному словнику, із комірки
(комірок) пам’яті видобувається вся інформація про цю
словоформу. Далі інформація переноситься в інформаційну

13