Page 143 - 4605

обмеження стосовно іноземних інвестицій. Більше того, необхідно дозволити
створення телерадіокомпаній іноземним юридичним та фізичним особам. Заборона
створення телерадіокомпанії нерезидентам є недоцільною і не дасть змогу забезпечити
прозорість власності, а навпаки спричинить створення нерезидентами кількох інших
підконтрольних компаній, які і будуть власниками телерадіокомпаній та виникнення
прихованих інвестицій через дочірні українські підприємства. Обмежень на створення і
участь у телерадіокомпаніях іноземних юридичних і фізичних осіб не повинно бути, це
допоможе лібералізувати інформаційну галузь, сформувати конкурентоспроможне
середовище і спричинить зростання якісного інформаційного продукту [3].
5) поетапного встановлення квот щодо присутності в ефірі
телерадіоорганізації аудіовізуального продукту, виготовленого в одній країні.
Вважаємо такого роду нововведення – обмеженням, оскільки, відповідно до
Закону України «Про телебачення і радіомовлення» держава не чинить перепон у
процесі прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн.
Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач.
Крім того, такі обмеження порушують ч. 2 ст. 34 Конституції України, яка
визначає, що «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір», а також, ч.
2 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини і
громадянина. Відповідно до Конвенції: «кожен має право на свободу
самовираження. Це право включає свободу дотримання власних поглядів, отримання і
передачі інформації та ідей без втручання органів державної влади i незалежно від
кордонів».
6) заборони втручання органів державної влади та органів місцевого
самоврядування у діяльність телерадіоорганізацій.
Підтримуємо дане положення та вважаємо, що лише Національна рада України
з питань телебачення і радіомовлення, як єдиний регуляторний орган у сфері
телерадіомовлення має право здійснювати нагляд у сфері телебачення і радіомовлення.
При здійсненні такого нагляду Національна рада зобов’язана керуватися Законом
України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності».
7) удосконалення нормативно-правового регулювання питань щодо
користування каналами мовлення, ретрансляції програм, використання
радіочастотного ресурсу України, стандартів діяльності телерадіоорганізацій,
збалансування інтересів вітчизняних телерадіоорганізацій всіх форм власності,
забезпечення проведення прозорої процедури ліцензування їх діяльності.
Вважаємо, що запропонований напрямок державної інформаційної політики,
необхідно конкретизувати, оскільки, нечіткість визначення та недостатній рівень
законодавчого регулювання може призвести до зловживань з боку відповідальних
посадових осіб.
8) впровадження цифрового мовлення у строки, визначені міжнародними
угодами, та забезпечення вільного доступу до нього всіх верств населення.
Дане положення Асоціація підтримує та вважає, що Україна повинна
реалізовувати всі взяті на себе міжнародні зобов’язання у процесі впровадженні
цифрового мовлення (Регіональна угода з питань планування цифрової наземної
радіомовної служби у Районі 1, Женева-2006). Більшість важливих проблем
залишаються не розв’язаними або навіть залишилися поза увагою держави. На сьогодні
в Україні відсутні чітке законодавче регулювання цифрового мовлення, тому
необхідно:

143