Page 25 - 4601
P. 25
із питань діловодства та архівної справи, а також видають місцеві підзаконні
нормативно-правові акти, що унормовують документаційне забезпечення їх
діяльності [27, с.110].
Сукупність актів, що становлять нормативно-правову базу
документаційного забезпечення управління, надзвичайно різноманітна. Тому
з метою визначення ступеня її достатності, співпідпорядкування та
взаємозв'язку, врегульованості окремих організаційних та технологічних
процесів, виявлення прогалин, розбіжностей і дублювання та подальшого їх
усунення ці акти потребують відповідної систематизаці [27, с.110-111].
Із багатьох можливих В. Т. Савицький виокремив ті ознаки, які, на його
погляд, є найбільш суттєвими для цілісного уявлення про сукупність
нормативно-правових актів із регулювання сфери документозабезпечення як
системи, що унормовує документаційне забезпечення управління, базуючись
передусім на сукупності чинних актів у цій галузі.
За основну ознаку класифікації він взяв юридичну силу нормативно-
правових актів, яка набувається актами залежно від правового статусу
суб'єктів видання таких актів і визначає значимість та місце актів у їх ієрархії
відповідно до загальної системи державного правового регулювання. У
результаті такого підходу, нормативно-правові акти поділяються на дві
групи – закони і підзаконні нормативно-правові акти.
Вертикальна структура системи нормативно-правових актів із питань
регулювання документаційного забезпечення управління, як і система
нормативно-правових актів України взагалі, обумовлюється різницею
юридичної сили актів, що видаються різними нормотворчими органами, і
будується, виходячи з принципу верховенства закону: норми вищого за
ієрархією акта мають вищу юридичну силу і є визначальними для
відповідних норм усіх актів нижчих рівнів. Наявність такої ієрархії актів
обумовлена тим, що на практиці реалізація правових норм законів нерідко
вимагає прийняття правових актів Президента України, Уряду України, актів
центральних та місцевих органів влади. Така ієрархія актів вибудовується з
24
