Page 64 - 4598

фірм, так і через внутрішні канали транснаціональних корпорацій у
разі впровадження нововведень в будь-якому з їхніх відділень,
розміщених в інших країнах.
Вирізняють такі форми трансферту інновацій на світовому

ринку:
• передавання, продаж або надання за ліцензією всіх форм
промислової власності (за винятком товарних і фірмових знаків);

• торгівля високотехнологічною продукцією;
• передавання технологічного знання, необхідного для
придбання, монтажу і використання обладнання, машин,
напівфабрикатів і матеріалів, одержаних за рахунок оренди, закупки,

лізингу або будь-яким іншим шляхом;
• промислове і технічне співробітництво в тій частині, що
стосується технічного утримання обладнання й устаткування,

напівфабрикатів і матеріалів;
• надання консалтингових послуг і інжиніринг;
• передавання технологій у рамках інвестиційного

співробітництва.
Процес передавання технологій тісно пов’язаний з теорією
життєвого циклу інновації. На етапі «дослідження і розробка»

передавання технології (новації) не відбувається, бо ще не відомі
сфери її використання і витрати на розробку. На етапі
«впровадження» з’являється новий товар, виробництво якого є
монопольним. Конкуренція відсутня. Дифузія інновації здійснюється

у формі експорту товарів. На етапі «зростання» інновація
поширюється в інших країнах, проте ще повністю не освоєна. З
настанням періоду «зрілості» виникає поширення і обмін інноваціями

між різними країнами. Поступово нова технологія удосконалюється і
стандартизується, іде активне її передавання в країни, що
розвиваються. Вона одержує загальне поширення, цінність її
знижується, в розвинених країнах припиняється виробництво,

експорт товару змінюється імпортом. Виникає нова хвиля
передавання технології з країн, що розвиваються, в слаборозвинуті
країни.

Інноваційний процес в економічному й організаційному
розумінні поділяється, як уже зазначалось, на окремі етапи, стадії,
фази, які розрізняються між собою цільовим призначенням,

64