Page 231 - 4598
P. 231
покращання ергономічності товарів (рівень шуму, вібрації,
електромагнітного випромінювання);
підвищення відповідальності і зниження штрафів за
порушення екологічного законодавства та інших нормативних
документів;
відродження довкілля.
Науково-технічний ефект є результатом науково-прикладних,
дослідно-конструкторських розробок та їх використання і може бути
оцінений фактичним економічним ефектом.
Вітчизняні спеціалісти зазначають, що оцінити ефект наукової
діяльності досить складно, оскільки в цій сфері виникає ряд
різноякісних ефектів. Щоб виявити їх сутність і взаємозв’язок
необхідно проаналізувати кожний з них.
З цього приводу Е. Тоффлер зазначає, що вчені навчились
створювати і конструювати могутні технології, головне тепер знати
їхні наслідки, намагатись визначити як вони змінять тонку екологічну
рівновагу, від якої залежить виживання цивілізації.
Процес ускладнення і подорожчання науково-технічних
проектів, що відбувається у світовій практиці, викликає необхідність
постійного збільшення ресурсів на розвиток наукових досліджень і
реалізацію інновацій, підвищення значущості проблеми визначення
ступеня ризику в досягненні потрібних результатів. Концентрація
ресурсів для здійснення нововведень потребує аналізу великого
обсягу інформації при вирішенні питань з інвестування. Бо невдача
може призвести до тяжких, часом катастрофічних наслідків для
фінансуючої організації. З цим пов’язане прагнення великих
виробничих систем до створення внутрішнього венчурного бізнесу,
що дає змогу зменшити технічний і комерційний ризики. Найбільш
простим і доступним методом визначення величини технічного
ризику є експертне оцінювання.
Велика складність виникає під час оцінювання ефективності
фундаментальних досліджень. Критерій їх оцінювання — науковий
ефект. Його виміри стосовно конкретного дослідження можливі
тільки на основі експертних оцінок, що ґрунтуються на таких
положеннях:
кожному науковому результату присуджується певна
кількість балів;
за наявності кількох критеріїв кожному з них надається певна
231