Page 232 - 4598
P. 232
«вага», що характеризує значущість очікуваного часткового
результату в загальній результативності наукового дослідження;
під час оцінювання наукової результативності значення балів
по кожному окремому виду наукового результату перемножується на
відповідне значення валового коефіцієнта і підсумовується.
Етнічно-культурний ефект — це побічний результат входження
в новий спосіб життя постіндустріальної епохи, результат адаптації
людей до стрімких змін, зумовлених нею. У минулому культура
виникала природно. Сьогодні процес створення культури
відбувається свідомо. Саме нові технології формують культуру
майбутнього життя, його системи цінностей, нові смаки, норми
поведінки, відносин, які змінюються дуже швидко. Виникають нові
недовговічні субкультури, збільшується можливість свободи вибору
методів самореалізації особистості, форм спілкування людей,
відпочинку, розваг. Розвивається особлива індустрія, продукція якої
не товари і не звичайне обслуговування, а запрограмовані «відчуття».
Приклад тому — сфера мистецтва. Індустрія культури в основному
призначена для створення особливих психологічних переживань.
Робототехніки, дизайнери, комп’ютерники, історики і спеціалісти
музеїв спільними зусиллями створюють нову індустрію масових
розваг, свого роду «території відчуттів», на яких з усією
майстерністю, з допомогою сучасної техніки, будуть відтворюватись,
наприклад, величність стародавнього Риму, помпезність двору
королеви Єлизавети, «сексуальність» дому гейш Японії XVIII ст. і
т. ін. При вході на ці «території відчуттів» відвідувачі повинні
переодягатися у відповідні костюми і брати участь у підготовленому
спектаклі. Його мета створити у відвідувачів справжнє відчуття того,
що могла б дати неімітована реальність.
Художники також створюють свої «світи» — витвори
мистецтва, в які глядачі можуть увійти всередину і відчути, що там
щось відбувається. Так, шведський музей «Модерна музеей»
виставляє колосальних розмірів даму з пап’є-маше на ім’я Хон
(Вона), усередині якої розміщуються пандуси, драбини, миготять
вогні, лунають химерні звуки. Десятки музеїв Європи і США
показують такі «світи» — фантастичні імітації штучно створених
витворів, які різко порушують контакти людини з реальністю.
Будуються ігрові міста, що об’єднують у собі риси Діснейленда,
усесвітніх ярмарків, мису Кеннеді, притонів Макао.
232