Page 163 - 4598

Гарвардському, Массачусетському та інших наукових центрах,
технопарках, знаходять швидке використання та упровадження у
виробництво. Створені в науково-промислових комплексах інновації
сприяють переміщенню ресурсів у сферу більш високої

продуктивності та прибутку, розвитку наукомістких галузей
виробництва. Саме в наукомістких галузях зосереджений
високодохідний (венчурний) капітал.

У країнах ЄЕС спостерігається досить значна концентрація
НДДКР у територіальному (регіональному) плані. Практично в усіх
великих європейських державах існують регіони, на які припадає
близько 20 % обсягів досліджень і розробок. Наприклад, у Німеччині

таким регіонами є Мюнхен, Штуттгарт, Рейнсько-Рурській регіон; у
Франції — райони Париж-Іль-де Франс і Гре-нобль; в Англії —
Південно-Східна Англія; у Нідерландах — район між Амстердамом і

Роттердамом; в Італії — Міланський і Туринський регіони .
У світовій практиці існує безліч варіантів організаційних форм
взаємодії науки і виробництва. Таке стикування відбувається на базі:

• дослідних лабораторій;
• виставково-торговельних комплексів, банків, бірж, тощо;
• великих корпорацій.

Звідси різноманітність назв: «наукові центри», «бізнес-
інноваційні центри», інкубатори.
В основу їх формування покладено принцип спільного
використання інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів.

Інкубатор — це складний багатофункціональний комплекс, що
забезпечує сприятливі умови для ефективної діяльності
новоутворених малих інноваційних фірм, які реалізують цікаві

наукові ідеї. Таким фірмам у центрах-інкубаторах надаються
численні інноваційні послуги, до яких, зокрема, належать:
• оренда приміщень;
• прокат наукового і технологічного устаткування на певний

період;
• консультації з економічних та юридичних питань;
• фінансові послуги;

• експертиза інноваційних проектів (науково-технічна,
екологічна, комерційна);
• інформаційне та рекламне забезпечення.

163