Page 160 - 4598

дослідження і наукові експерименти;
• у парках фінансовий капітал представлений у
найдосконаліших формах — венчурному капіталі;
• у технопарках формується «еталонне середовище» з точки

зору як економічних, так і організаційно-географічних умов для
створення нових, наукомістких виробництв, що відповідають
сучасним вимогам розвитку суспільства.

Використовуючи досвід «Силікон велі», в усьому світі стали
створювати технополіси — міста передових (високих) технологій,
наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок у
відповідних галузях виробництва. Структура технополісу подібна до

технопарку, однак вона розташовується в межах конкретного
населеного пункту, розвиток якого забезпечується через технополіс.
Технополіс — це цілісний науково-виробничий комплекс, створений

на базі окремого міста.
Термін «технополіс» складається з двох слів грецького
походження: «техно» — майстерність, уміння, «поліс» — місто,

держава. Ідея створення технополісів як компактних науково-
промислових міст, де розробляються інноваційні технології і
розвиваються наукомісткі галузі виробництва, зародилась ще на

початку 50-х років у США. Нині ареал поширення технополісів
досить масштабний — вони склалися в Західній Європі, Північній
Америці і Північно-Східній Азії. За ознаками функціональної
організації до них близькі технологічні парки (США, Франція, Велика

Британія, Ірландія, Фінляндія, Швеція, Іспанія); наукові парки (США,
Фінляндія, Данія, Нідерланди, Велика Британія, Бельгія, Японія,
Тайвань); дослідницькі промислові парки (США, Велика Британія);

парки-клуби і ділові комплекси (Франція); бізнес-парки (Велика
Британія); інноваційні центри (Велика Британія, ФРН, Франція).
Отже, у країнах з розвиненою економікою відбувається масовий
перехід до наукомістких технологій; усвідомлення обмеженості

природних ресурсів зумовило пошук ресурсозберігаючих технологій
при глибокій переробці сировини. Результатом цього є створення
структур, здатних до синтезу науки та виробництва, розвитку

індустрії інтелектуальних продуктів. Один із найефективніших
підходів до розв’язання названих завдань — організація мережі
технополісів.

160