Page 156 - 4598

• студенти мають змогу здобувати не лише теоретичні, а й
практичні знання.
Для управління технопарком створюється спеціальний орган
управління, до функцій якого входять:

• визначення функціональної структури технопарку;
• приймання нових фірм у технопарк;
• розміщення фірм у наявних приміщеннях та надання їм

земельних ділянок під нову забудову на території технопарку;
• здійснення контролю за відповідністю діяльності певних фірм
завданням функціонування технопарку в цілому та виведення фірми
за межі технопарку в разі її невідповідності профілю технопарку;

• створення венчурних фірм і венчурних фондів у межах
технопарку.
Діяльність технопарків фінансується за кошти фірм, що

функціонують у складі технопарку, державних та регіональних
субсидій, банківських кредитів, доходів від власних підприємств,
університетів, надходжень від реалізації науково-технічної продукції

державним установам і приватним фірмам, плати студентів за
навчання, спонсорської допомоги та ін.
Особливу роль в економічному механізмі технопарку відіграє

ризиковий капітал. Ці кошти використовуються для фінансування
дрібного наукоємного бізнесу — проектів, які характеризуються
невизначеністю щодо комерційного успіху. За умовами
Національного наукового фонду мала фірма або винахідник-одинак

можуть одержати на строк до шести місяців субсидію до 35 тис. дол.
для оцінки доцільності нової ідеї. Якщо результат позитивний, то до-
датково отримають субсидію в розмірі 200 тис. дол. на строк до двох

років. Рішення про видачу субсидії приймає комісія експертів
Національного наукового фонду.
Керівництво технопарком з боку держави і місцевих органів
влади здійснюється на підставі прийнятих законодавчих актів,

програм фінансування та розвитку, прямої участі. Уряд розробляє
великомасштабні програми підтримки технопарків, сприяє кооперації
науки і виробництва. На рис. 4.8 показана базова схема засновників

технопарку.

156