Page 121 - 4598
P. 121
Основним завданням при реалізації політики інноваційного
розвитку в країні має бути створення національної інноваційної
системи, під якою розуміють сукупність інститутів державного та
приватного секторів, що самостійно або у взаємодії між собою
забезпечують розвиток та поширення нових технологій в межах
країни.
Суттєвий вплив на формування національної інноваційної
системи справляють такі чинники, як макроекономічна політика
держави, рівень гнучкості системи освіти та професійної підготовки
кадрів, специфіка товарних та ресурсних ринків, рівень
комунікаційного розвитку країни. Поряд з цим, ключовим чинником,
що визначає специфіку тієї чи іншої моделі національної інноваційної
системи є тип стратегії інноваційного розвитку, що реалізується
країною. Основними типами успішних стратегій інноваційного
розвитку є стратегія „переносу”, „запозичення” та „нарощування”. Ці
стратегії російські дослідники В. Фрідлянов та М. Марушкіна
характеризують наступним чином.
Стратегія „переносу” ґрунтується на використанні світового
науково-технічного потенціалу і перенесення створених за кордоном
інновацій у власну економіку.
Стратегія „запозичення” ґрунтується на започаткуванні в країні
виробництва продукції, котра вже виготовлялась у розвинутих
країнах. Конкурентоспроможність цієї продукції досягається за
рахунок порівняно низької собівартості, що стає можливим через
використання дешевої робочої сили.
Стратегія „нарощування” ґрунтується на неухильному
нарощуванні власного науково-технічного та інноваційного
потенціалу країни з метою утримання лідируючих позицій на
світовому ринку.
Визначення довгострокової стратегії інноваційного розвитку для
України є складною проблемою. Тут необхідно визначити, чи зможе
країна реалізувати в економіці сценарій технологічного прориву для
забезпечення економічного зростання, використовуючи конкурентні
переваги свого розвитку, механізми ринкової конкуренції,
підприємницьку ініціативу та державну підтримку. За умов
цілеспрямованої та послідовної державної політики щодо створення
ефективної національної інноваційної системи може привести до
успіху. Однак є і другий, інерційний, шлях інноваційного розвитку,
121