Page 7 - 4593

інженерно-технічними, кліматичними й економічними вимогами, а вже потім, статичними можливостями окремих
конструкцій і конструктивної системи в цілому. У свою чергу, доцільність застосування конкретної архітектурної
конструкції залежить від багатьох якісних показників: міцності, довговічності, теплостійкості, здатності до стиску,
розтягу, згину, складності технології і виробництва, естетичної виразності, прогресивності тощо.
У конструктивних системах розрізняють основні конструкції - несучі і огороджувальні, що значно впливають на
архітектурне формоутворення, і допоміжні - підвісні стелі, акустичні екрани, декоративні елементи і деталі тощо, які
взаємозв'язані з пластичною деталізацією архітектурної форми. Історично існують дві основоположні композиційні

системи використання виразних властивостей основних конструкцій: диференційована, яка візуально розподіляє
несучі та огороджувальні їхні функції, - каркасна та ґратчаста системи, складки, циліндричні та конічні оболонки тощо;
інтегрована, яка формотворчо поєднує функції несучих та огороджувальних конструкцій в одній матеріальній формі, -
різноманітні просторові конструктивні системи, монолітні, збірні, збірно-монолітні, оболонкові, шкаралупчасті тощо.
Матеріальна сукупність внутрішнього функціонально-організованого простору і конструктивної системи, що
його моделює, - це функціонально-конструктивна структура архітектурної споруди. Образно-символічна
інтерпретація функціонально-конструктивної структури у її зовнішньому вигляді, - залежно від авторської ідеї - це
архітектурна тектоніка чи то архітектоніка (грецьк. tektonike - будова, будівельна справа). Кожна з конструктивних
систем має свої технічні можливості, свою тектонічну логіку та певні закономірності архітектурного 7
формоутворення.
В архітектурі тектонікою ми називаємо художнє вираження роботи конструкції й матеріалу. Єдність
прекрасного і корисного, конструкції і форми. Тектоніка споруд виникає з конструкції і роботи матеріалу й
невіддільна від них.
Можна виділити два основні типи тектонічної форми:
1. Чітко виявлена конструкція форми: художня виразність відрізняє її від чисто утилітарної конструкції (аналогія -
конструкція дерева, його стовбура і гілок).
2. Конструкція прихована, але організація форми відображає її структуру й роботу матеріалу (аналогія – тіло
людини, де кістяк скелета прихований, але конструкція його прочитується).
Архітектоніку слід розуміти як професійний спосіб об'ємно-просторового мислення у певному будівельному
матеріалі, відповідно до інженерно-технологічних вимог формотворення. Це означає, що об'ємно-просторова
композиція будівель і споруд, їхня структурна побудова і пластичне розчленування та архітектурні елементи і деталі
завжди походять від формотворчих можливостей будівельних матеріалів, від характеру їхньої роботи в конструкції та
самого методу конструювання. Лише таким чином тектонічний принцип дозволяє візуально виявити конкретні і
об'єктивні закономірності архітектурного формоутворення.