Page 10 - 4593

- обрати реальне чи то зображальне виявлення функціонально-конструктивної структури у зовнішньому вигляді
архітектурного об'єкта;
- свідомо встановити логічне, візуально врівноважене і гармонійно пропорційне співвідношення несених частин
об'ємно-просторової структури і форми опорних елементів конструкції;
- узгодити чи то метричний, чи то ритмічний ряд композиційних елементів і деталей з конструктивною системою
опорних елементів несучої конструкції;
- використати пластичні і декоративні властивості будівельних матеріалів й їхню фактуру і колір як засоби

архітектурної виразності.
Слід завжди пам'ятати, що архітектурні форми мусять візуально виражати застосовані будівельні матеріали, - їхні
конструктивно-просторові якості, декоративні властивості і відповідний спосіб технологічної обробки. Саме таке
розуміння тектонічних закономірностей створення архітектурної форми у конкретному культурному, соціальному і
містобудівному контексті потрібне для досягнення її визначеної архітектурно-художньої значущості.
Таким чином, тектонічність архітектурної форми є засобом гармонізації утилітарної і естетичної функції.
Необхідно зазначити, що новітні інженерні технології, будівельні конструкції і штучні матеріали з їхніми
загаданими будь-якими властивостями обумовлюють функціональну незалежність самого процесу просторового
формоутворення і, водночас, слушно підпорядковують форму внутрішнього простору змінюваним соціальним вимогам. 10
Більше того, самі принципи інженерного конструювання еволюціонують у руслі новітніх архітектурно-просторових
уявлень. Лише творче відношення до науково-технічних досягнень сучасності і лише професійне розуміння новітньої
техніки як засобу формоутворення якнайліпше приводить до багатообразності архітектурних форм.