Page 18 - 4589
P. 18

За ним іде термосфера із висоти 80 км десь до 500 км.
                            Заряджені  частинки  у  термосфері    породжують  явище
                            полярного сяйва. Частинки із космосу рухаються уздовж ліній
                            магнітного  поля,  тому  сяйво  зазвичай  виникає  в  околицях
                            навколо магнітних полюсів. Вище 80 км під  дією  сонячного
                            випромінювання  температура  повітря  плавно  підвищується,
                            досягаючи на висоті 500 – 600 км значень 2000 – 3000 °К.
                                  Вище від неї починається екзосфера.
                                  Інший  дуже  простий  спосіб  розбиття  структури
                            нейтральної атмосфери па окремі складові — поділ на нижню,
                            середню  і  верхню  частини.  Нижня  атмосфера  містить
                            тропосферу,  стратосфера  і  мезосфера  формують  середню
                            атмосферу, а верхня атмосфера починається у термосфері.
                                  Іоносфера – це електрично заряджена складова верхньої
                            атмосфери. Іоносфера містить, різноманітні вільні, нейтральні
                            і  заряджені  частинки.  Позитивно  і  негативно  заряджені
                            частинки  називаються  іонами.  Іони  з'являються  внаслідок
                            процесу іонізації під впливом випромінювання.
                                  Історично  іоносферу  поділяють  на  області,  а  термін
                            "шар"  вживають  на  позначення  стану  іонізації  в  межах
                            області. Якщо дивитися із землі, то нижче ніж 45 км вільних
                            електронів  немає,  тоді  простягаються  D  -,  Е  -,  F  -  області
                            (всередині області F є також шари F1 та F2), як показано на
                            рисунку  1.5.  Саме  у  цих  областях  космічні  промені,  гамма-
                            промені,  рентгенівське  та  ультрафіолетове  випромінювання
                            дають найвищу швидкість іонізації.
                                  Область  D  покриває  висоти  між  50  км  і  90  км  над
                            землею.  Ступінь  іонізації  тісно  пов'язаний  із  зенітною
                            віддаллю  Сонця.  Ця  область  із  низькою  щільністю  вільних
                            електронів, але саме вона дає головний внесок  у  іоносферне
                            поглинання. Ступінь іонізації визначається головно сонячною
                            фотоіонізацією.  Отже  вночі,  за  відсутності  фотоіонізації  під
                            дією  сонячного  світла,  іонізація  у  цій  області  стає  набагато
                            меншою або практично зникає. Приблизно опівдні іонізація в
                            області  D  сягає  свого  максимуму.  Після  заходу  Сонця  ця
                            іонізація щезає.
                                  Область Е простягнеться на висотах між 90 км і 140 км.
                            Іонізація у цій області має багато джерел, існує як удень, так і
                            вночі.  Удень  вона  головно  спричиняється  сонячним
                            ультрафіолетовим і рентгенівським випромінюванням, а вночі

















                                                           17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23