Page 120 - 4588

випадкової величини X, менших за х. Отриманий результат
ділять на загальну кількість значень випадкової величини n.
Гістограма описує залежність частот p i = m i/n від значенні х.
Для побудови гістограми весь діапазон значень X розбивають
на певну кількість проміжків групуванні і підраховується
кількість значень m i випадкової величини, яка припадає на
кожний і-й проміжок. Значенням гістограми для даного
проміжку є p і. При побудові гістограми по осі абсцис
відкладаються границі проміжків, а по осі ординат - значення
p i. На основі гістограми можна побудувати статистичну
функцію розподілу. Якщо границі (або середини) проміжків
позначити x 1,... х n, то

F 1=p 1; F t=F t-1+p t , при t=2..k (3.6)

Розрахувати довжину dх проміжку групування можна
по формулі Стерджеса
x  x
dx  max min (3.7)
1 . 3 32  lg n
де х max - максимальне та х min - мінімальне значення випадкової
величини; n — загальна кількіcть значень випадкової
величини.
Кількість інтервалів розраховується за формулою:
x  x
r max min  1 . (3.8)
dx
Побудова гістограм та статистичної функції розподілу
є основою обробки статистичних даних.

3.4.3 Порядок виконання роботи
1 Вхідні дані (результати вимірювання випадкової
величини) наведені в таблиці 1.3 (Лабораторна робота № 1.5)
Свій варіант даних кожний студент створює згідно
співвідношення:
D (n )  D t  rnd ( 35 ( n 1 )),
де n - номер студента за списком групи; верхні індекси
визначають розраховані та табличні параметри відповідно,
rnd() - значення випадкового числа, що генерується

119