Page 161 - 4585

думки у чистому вигляді. У зв’язку з цим автори магістер-
ських дисертацій застосовують мовні конструкції, що виклю-
чають використання займенника “я”. Зараз стало неписаним
правилом, коли автор роботи виступає у множині і замість “я”
вживається займенник “ми”, що дає можливість відобразити
свою власну думку як думку певної групи людей, наукової
школи чи наукового напряму. І це цілком справедливо,
оскільки сучасну науку характеризують такі тенденції як
інтеграція, колективна творчість, комплексний підхід до
вирішення проблем. Займенник “ми” та його похідні якнай-
краще передають і відтінюють ці тенденції сучасної наукової
творчості.
Виходячи з того, що магістерська підготовка - це лише
перший щабель до науково-дослідної і науково-педагогічної
роботи, що веде до вступу в аспірантуру і подальшої
підготовки кандидатської дисертації, тому магістерську
роботу все ж таки не можна вважати науковим твором у
повному розумінні цього слова, оскільки ступінь магістра – це
не науковий, а академічний ступінь, який відображає, насам-
перед, освітній рівень випускника вищої школи, засвідчує про
наявність у нього вмінь і навичок, притаманних науковцю-
початківцю.
На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня
кандидата і доктора наук, які є серйозними науково-
дослідними роботами, магістерська кваліфікаційна робота,
хоч і є самостійним науковим дослідженням, проте має бути
віднесена до категорії навчально-дослідних робіт, в основі
яких лежить моделювання вже відомих рішень. Її науковий
рівень завжди має відповідати програмі навчання. Виконання
такої роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми,
скільки бути свідченням того, що її автор навчився самостійно
вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати
найбільш загальні методи і прийоми їх вирішення.

160