Page 41 - 4582

«Пристрій для контролю співвісності отворів Ø50Н7 і Ø40Н8 корпуса
ХТЗ.100.00.02», «Пристрій для фрезерування вала Фб.123.00.01».
В ПЗ дають опис призначення (із зазначенням виду роботи, операції та
обладнання), будови й принципу роботи пристрою, а також розрахунок економічної
ефективності від його використання. У розділах з обґрунтування функціональної
придатності верстатного пристрою наводять такі розрахунки:
- розрахунок сили закріплення виконують на основі аналізу схеми базування
й закріплення заготовки та сил різання в найнесприятливіших положеннях; далі
складають рівняння рівноваги всіх діючих на заготовку сил, розв’язують відносно
сили закріплення з урахуванням коефіцієнтів запасу. Елементарні типові схеми
наведено, наприклад, в [5], с. 80-84, 99-101, [23-25]. Зауваження: для розрахунків
реальних пристроїв часто потрібно складати схеми, що є комбінацією елементарних
схем;
- розрахунок механізму затиску і вибір параметрів його привода. Конструкції
елементарних і багатоланкових механізмів затиску, їх схеми й методики розрахунку
описані в [5], с. 85-93; [23-25];
- розрахунок слабкої (визначальної) ланки на міцність, жорсткість чи
надійність. Визначальною можна вважати ланку механізму затиску, розміри якої
визначають основні конструктивні параметри й функціональну придатність
механізму, наприклад, підшипник, важіль і його вісь, різьбове чи шпонкове
з’єднання, вал, зубчасте колесо. Розрахунки мають виконуватись за
загальноприйнятими методиками (див., наприклад, [25]);
- розрахунок на точність (виконується для верстатного й контрольного
пристроїв) [26].
Розрахунок верстатного пристрою на точність має своєю метою виявити
точність розмірів і розміщення важливих поверхонь пристрою (опорних, ділильних,
напрямних, приєднувальних і для розмірного налагоджування), виходячи з умови
забезпечення пристроєм потрібної точності обробки заготовки. Результатом
розрахунку є встановлення:
- точності виготовлення пристрою у вигляді допусків на виготовлення
відповідних розмірів і розміщень;
- межі спрацювання поверхонь пристрою, які забезпечують задану точність
обробки;
- гарантованої довговічності пристрою – ресурсу його роботи, виражену
числом оброблених заготовок, до моменту втрати ним здатності забезпечувати
задану точність обробки.
Методика розрахунку на точність ґрунтується на таких основних положеннях:
- пристрій є частиною технологічної системи (разом із верстатом, різальним
інструментом і заготовкою) і своїми розмірними зв’язками впливає на точність
обробки заготовок;
- задана в технічній документації на виріб точність (у вигляді допуску Т )
досягається завжди, коли похибка  , що виникає в ході обробки виробу (заготовки),
не перевищує допуску, тобто коли   Т . Це співвідношення називають рівнянням
балансу точності при обробці;
- рівняння балансу точності справедливе щодо будь-якого параметра точності
виробу, наприклад, точності розміщення (паралельності, перпендикулярності,
співвісності, радіального чи осьового биття і т. ін.) або розміру (діаметрального,
поздовжнього, міжосьового, кутового). При цьому рівняння балансу точності щодо
розміру має включати також і похибки форми й розміщення оброблених і базових
поверхонь;
- конструкція пристрою по-різному впливає на формування різних параметрів
37