Page 115 - 4576

Нормою виробітку називають обсяг роботи, який повинен бути виконаний
за одиницю часу (хвилину, годину, день) за певних організаційно-технічних

умов. Приклади вираження норм виробітку: км/год, км/день, пунктів/день,
2
дм /год та ін.

Якщо для вираження норм часу і норм вироблення застосовані одні і ті ж
розмірності (наприклад, днів/пункт і пунктів/день), то між ними існує обернена

пропорційна залежність.

Часто зміну норм часу і норм вироблення показують у відсотках. Тоді між

зміною норм часу і норм виробітку немає обернено-пропорційної залежності.

Якщо позначити X – процент збільшення норми виробітку, Y – процент

зниження норм часу, то

X = 100*Y / (100 – Y), (9.1)

Y = 100*X / (100 + X). (9.2)

Нехай норма вироблення збільшена на 10 %, то норма часу зменшена на

Y = 100*10 / (100 +10) = 9,1 %.

9.1.3 Робочий час. Нормований і ненормований робочий час

Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочого дня

(зміни). Час обідньої перерви в робочий час не входить.
До нормованого робочого часу відносяться витрати часу, які при заданих

технологічних і організаційно-технічних умовах необхідні для виконання

виробничого процесу, що підлягає нормуванню.

До ненормованого робочого часу відносяться різноманітні втрати часу, які

викликані недоліками організаційно-технічного характеру або порушеннями

трудової і виробничої дисципліни, а також витрати часу на виконання роботи,

яка не має відношення до процесу, який підлягає нормуванню. При нормуванні

виробничих процесів у норми включають лише нормований робочий час.

9.1.4 Класифікація витрат нормованого робочою часу

Витрати нормованого робочою часу класифікують таким чином:

114