Page 11 - 457
P. 11

Іноді    замість    коефіцієнта    пружності     зручніше
                            використовувати      зворотню     до   нього    величину,     яка
                            називається піддатливістю, наприклад при розтязі–стиску
                                                   е=1/c,  мм/Н.                        (1.5)

                                  1.4 Специфіка складання розрахункових динамічних
                            моделей

                                  Маса,  пружність  і  дисипація  в  реальній  ланці
                            розповсюджені  безперервно.  Тому  математичні  моделі,  які
                            описують динамічні процеси в реальній ланці, являють собою
                            складні диференціальні рівняння в часткових похідних.
                                  При  проектуванні  деталей  машин  найбільш  вдалі
                            конструктивні пропорції можна отримати на базі  спрощених
                            динамічних     коливальних      моделей.    Вони     дозволяють
                            обгрунтувати такі параметри ланок та експлуатаційні режими
                            роботи  машини,  які  гарантують  у  випадку  боротьби  зі
                            шкідливим  впливом  вібрації  відсутність  резонансу,  а  при
                            корисному  їх  використанні  –  максимальне  посилення
                            інтенсивності  коливань  (резонанс).  Частіше  за  все  серед
                            спрощених  динамічних  моделей  використовуються  моделі
                            зведення,  частину  з  яких  ми  з  вами  вже  розглядали  при
                            вивчені  курсу  “Теорія  механізмів  і  машин”.  Вказані  моделі
                            зменшують трудомісткість процесу проектування. При цьому
                            приймаються такі припущення:
                                  1)  ланка,  яка  має  зосереджену  масу,  позбавлена
                                     пружності та дисипації;
                                  2)  пружній     або     пружно-дисипативний         зв’язок
                                     (кінематична пара) позбавлений маси та пружності.

                                  Зведення  реальних  машин  і  механізмів  до  спрощених
                            динамічних моделей вимагає розв’язку таких задач:
                                  1)  зведення сил до точки і пар сил до ланки;
                                  2)  зведення мас і моментів інерції сукупності ланок до
                                     якоїсь точки або ланки;
                                  3)  зведення параметрів пружності  усіх ланок до якоїсь
                                     однієї ланки;
                                  4)  зведення параметрів розсіювання енергії (дисипації)
                                     до якогось зв’язку (кінематичної пари).

                                                           10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16