Page 11 - 4566

Стандарти де-факто, завдяки своїй відповідності
актуальним потребам ринку, розповсюджуються і
впроваджуються досить швидко, тому що їх відпрацювання і
апробація проходить усередині груп, які їх створюють, а
публікація позначає їх як "зрілі" рішення.
Тож впливові міжнародні організації, насамперед ISO,
які є розробниками стандартів де-юре, визнали, що вони не є
монопольними і компетентними джерелами всіх стандартів і
тому ввели процес перетворення стандартів де-факто на
стандарти де-юре. Такі стандарти отримали назву
загальнодоступної специфікації (Public- Available
Specifications - скорочено PAS).

Об'єкти стандартизації
Згідно з еталонною моделлю програмної інженерії,
стандартизація складається з таких головних елементів:
- процеси розробки ПЗ;
- продукти розробки ;
- ресурси, які використовують процеси для створення
програмного продукту.
Важливим елементом моделювання проблем
предметної області є клієнт (замовник) програмної системи.
Вимоги замовника визначають склад і якість вказаних
елементів. Об'єктами стандартизації будь-якого стандарту в
програмній інженерії є аспекти вказаних вище елементів або
їх об'єднань.
Найбільша кількість стандартів існує для різних видів
процесів. Так стандарт ISO/IEC 12207 має більш ніж 200
процесів, з них 42 – базові. При цьому удосконалення
процесів, як правило, веде до удосконалення створюваних
продуктів і ефективного використання ресурсів.
Визначений детальний перелік процесів і дій для всіх
етапів життєвого циклу розробки програмних продуктів.
Найбільшого успіху і широкого використання набув стандарт

11