Page 99 - 4553

 -залізі, перша атомиа площина гратки окису
кристалографічно дуже близька до будови площини поверхні
заліза. При формуванні окисів на сплавах з шарі окису
спочатку зустрічаються окиси найменш
благородного металу в сплаві, згодом цей шар склада-
ється із змішаної фази декількох окисів елементів, що входять
у сплав.
Слід відзначити, що ріст шарів окису відбувається
переважно за рахунок металу, який перейшов крізь шар окису,
тобто спостерігається переважна дифузія основного металу
через гратку окису, а згодом цей метал вже окислюється на
поверхні плівки.
Поверхня металу, маючи характерний для даного виду
обробки рельєф, який оцінюється ступенем шорсткості, має,
крім того, велику кількість дефектів типу дряпин, тріщин,
надривів, зсувів, шлакових включень і корозійних язв. Ці
порушення викликані або механічними пошкодженнями при
обробці, або термохімічними і поверхневими явищами.
Порушення є слабкими місцями металу, навколо них
переважно починається руйнування.
Рельєф поверхні та її дефекти можуть мати макро-,
мікро- і ультрамікроскопічні розміри. Мікроскопічний і
ультрамікроскопічний рельєфи часто називають шорсткістю
поверхні. Ультрамікроскопічний рельєф і порушення поверхні
(тріщини та інші дефекти) мають розміри порядку від
константи гратки металу до колоїдних.
До ультрамікроскопічного рельєфу належать передусім
східці, утворені виходом дислокацій на поверхню кристалів,
потім тріщини типу щілин і різноманітні виступи й піки, що
виникли на ділянках осідання атомів з розплаву, якими, як
правило, є місця виходу дислокацій. Грані кристалів, що
виросли на гвинтових дислокаціях, являють собою східчасту
гвинтову поверхню.
Поверхні, утворені внаслідок руйнування твердого тіла,
можуть мати найхимернішу конфігурацію ультра-
мікроскопічних розмірів, проте ця' конфігурація залежить від
існуючих в тілі дефектів і дислокацій. Ультрамікроскопічний

107