Page 77 - 4553

(наклепуваність) в результаті пластичної деформації.
Якщо знехтувати значенням пружної деформації, яке
становить лише 0,25-0,5% загальної деформації
середньовуглецевої сталі, то, як показано на діаграм (див. рис.
S  
3.2), Д  K Т . З формули видно, що при інших
е
однакових умовах пластичність збільшується з ростом
дійсного напруження при руйнуванні і падає із збільшенням
границі текучості. Таким чином, характер руйнування сталі
(крихкий або пластичний) залежить від співвідношення
величин S К і  .
Т
Зміна хімічного складу сталі, її структури, ступеню
наклепу, температури і швидкості деформації та деяких інших
факторів викликає одночасну зміну, S К,  і Д, але не з
Т
однаковою інтенсивністю. При малих швидкостях деформації
і при високих температурах границя текучості значно нижча
від опору відриву, в зв’язку з чим сталь пластична. Будь-яка
причина, що збільшує границю текучості до опору відриву
сприяє переходу сталі в крихкий стан; до цих причин
належать наклеп, збільшення швидкості деформації і
зниження температури, що викликають ріст границі текучості,
але незначно збільшують опір відриву. При ударних наван-
таженнях високовуглецеві загартовані сталі руйнуються
крихко, аналогічно руйнуються сталі при низьких
температурах, наприклад, для сталей зниження температури
нижче «мінус» 70 °С викликає значне зростання границі
текучості і крихке їх руйнування.
Явище гістерезису звичайно вивчається у пружній і
пружно-пластичній зонах. Щоб збільшити вплив пружних
недосконалостей, слід збільшувати неоднорідність структури,
долю дотичних напружень і створювати неоднорідні
напружені і деформовані сталі.
При збільшенні швидкості деформації площа петлі
гістерезису зменшується, а при збільшенні гетерогенності
матеріалу явище гістерезису збільшується. Наприклад,
наклепані метали дають більший гістерезис, ніж відпалені.
85