Page 75 - 4553


утворення шийки) і l — зосередженого видовження зразка
(відрахованого від моменту початку утворення шийки до
розриву зразка). Як буде видно далі, зовнішні активні
середовища значно скорочують зосереджене видовження і
величину дійсного напруження при розриві S к.
Відносне звуження площі поперечного перерізу зразка
після розриву визначається як відношення величини
зменшення площі поперечного перерізу в місці найбільшого
потоншення шийки до початкової площі перерізу,, тобто
  (F  F ) / F , де Fк — кінцевий найменший
0 К 0
поперечний переріз зразка.
Пластичність металу найбільш повно характеризує
величина  , тому що вона показує властивості металу в
шийці, тобто в місці найбільшої пластичної деформації. Але в
активних середовищах точне визначення  утруднене через
втрати форми перерізу в місці розриву під впливом
середовища, в результаті чого пластичність металу в цьому
випадку треба характеризувати відносним видовженням  ,
яке може бути проведене з великою точністю.
Якщо шийка при розтязі не утворюється, звуження  і

видовження  однозначно зв’язані між собою формулою
 
  або   ,а якщо вона утворюється, то
1  1 
  
Пружну деформацію характеризують модулі нормальної
пружності Е і зсуву G. Границя текучості не характеризує стан
металу в пружній зоні, а є характеристикою перехідної
пружно-пластичної зони деформації. Основною
закономірністю пластичної деформації сталі є те, що зсуви
(трансляції) відбуваються на найбільш «щільних»
2
кристалографічних площинах і вздовж найбільш «щільних»
напрямків.

83