Page 56 - 4553

активації, яка викликає ріст дифузійної проникності,
зниження електродного потенціалу і посилення активності
металу в усіх фізико-хімічних процесах, внаслідок чого,
наприклад, наклепані ‘ділянки металу кородують сильніше,
ніж ненаклепані. Проте треба чітко уявляти, що підвищення
енергетичного рівня металу відбувається за рахунок пружної
деформації; наклеп же (викликаний пластичною
деформацією) підвищує енергетичний рівень, оскільки
пластична деформація «зв’язує» пружну деформацію, яка
нагромаджується в даному локальному місці. Наклеп зменшує
електропровідність і теплопровідність металу і змінює його
магнітні властивості.
Для пояснення природи наклепу було висунуто де-
кілька гіпотез. Згідно з дислокаційною гіпотезою, зовнішнє
зусилля, необхідне для пластичної деформації, повинно бути
достатнім для просування дислокацій крізь протидіючі поля
пружних напружень. Тому чим більше дислокацій, тим більше
зміцненим буде метал і тим значніше зусилля потрібно для
дальшої пластичної деформації. Наклеп викликає появу
великої кількості дислокацій, підвищення міцності і
зменшення пластичності металу. Метал з малою кількістю
дислокацій — пластичний, переміщення дислокацій в ньому
здійснюється легко. Наклепаний метал має більший об’єм і
питомий об’єм, ніж ненаклепаний; що викликає появу
залишкових напружень в металі при його неоднаковому
наклепі, зокрема при поверхневому наклепі виробу. Часто
кажуть, що наклеп поверхні металу приводить до
«ущільнення» металу, що слід розуміти як усунення при
наклепі поверхні пористості, завальцьовування тріщин і інших
дефектів.
Наклеп викликає в металі структурно-нестійкий стан,
зумовлений підвищеним енергетичним рівнем, причому це
підвищення буває нерівномірним у зв’язку з неоднаковими
щільностями дислокацій і вакансій, а також розподілом
внутрішніх напружень між окремими зернами і навіть цілими
ділянками металу. Внаслідок нестійкості структурного стану
металу при наклепі в ньому спонтанно виникає явище

64