Page 99 - 4551
P. 99

дорівнює внутрішньому об’єму обсадної колони, і другу пор-
                            цію  буферної  рідини.  Після  цього  закачують  розрахунковий
                            об’єм тампонажного розчину, а за ним – третю порцію буфер-
                            ної рідини і протискувальну рідину, якщо колона цементуєть-
                            ся не до устя.
                                  В    процесі    цементування     необхідно     регулювати
                            швидкість  виходу  промивальної  рідини  з  колони  так,  щоб
                            тиск в заколонному просторі на усті завжди був дещо вищий
                            від  атмосферного.  Падіння  тиску  нижче  атмосферного
                            спричиняє  підсмоктування  повітря  або  приплив  рідини  з
                            проникних  порід.  Потік  рідини,  що  виходить  з  обсадної
                            колони,  дроселюється  через  первинний  дегазатор  ПВО,  а
                            швидкість потоку регулюється устьовим штуцером.
                                  Максимальний тиск на усті при зворотному способі це-
                            ментування  менший,  ніж  під  час  прямого.  Він  дорівнює
                            гідродинамічному  тискові  при  циркуляції  промивальної
                            рідини. Тому у разі зворотного способу цементування можна
                            використовувати  менш  потужну  цементувальну  техніку  і  у
                            меншій кількості.
                                  Другою  перевагою  зворотного  способу  цементування  є
                            те,  що  величина  тиску  на  продуктивні  пласти  менша,  ніж  у
                            разі прямого способу.
                                  До недоліків зворотного цементування слід віднести те,
                            що цементування ведеться без пробок і перша порція  цемент-
                            ного  розчину  змішується  з  залишками  промивальної  рідини,
                            кірки і буферної рідини. Вона надходить в зону продуктивно-
                            го пласта. Тому цю порцію цементного розчину потрібно про-
                            тиснути у обсадну колону, внаслідок чого в ній утворюється
                            цементний стакан великої висоти, який потрібно розбурювати.
                            Крім того, для визначення моменту закінчення процесу цеме-
                            нтування  до  першої  (сигнальної)  порції  цементного  розчину
                            необхідно  додавати  радіоактивні  ізотопи  з  малим  періодом
                            напіврозпаду.  Місцезнаходження  цієї  порції  в  свердловині
                            встановлюється  індикатором  гамма-випромінювання,  який
                            спускається  в  обсадну  колону  на  кабелі  через  лубрикатор  в
                            устьовій  головці.  Менш  точно,  але  простіше  зафіксувати  за-
                            кінчення цементування  можна підфарбованою рідиною, вихід
                            якої збігався би з досягненням цементним розчином кінцевого
                            положення в свердловині.



                                                           98
   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104