Page 144 - 4551

метр кільця більший від діаметра свердловини 4, тому воно
стискується у вигляді лійки з хвилястою поверхнею.
Потік у завихрювачі поділяється на ряд струмин, які ви-
ходять під кутом до осі колони, завдяки чому підвищується
витіснення промивальної рідини.
Крім того, після закінчення руху він підвищує седимен-
таційну стійкість цементного розчину, перешкоджаючи осі-
данню цементу, тому над кожним з них формується міцніший
непроникний цементний камінь. Внаслідок цього покращуєть-
ся якість цементування всього інтервалу і зменшується небез-
пека газопроявлень.
Якщо під час цементування передбачається розходжу-
вання обсадної колони, то завихрювачі не застосовують.
Міцного і герметичного контакту між цементним каме-
нем і обсадною колоною та між цементним каменем і стінкою
свердловини у всьому інтервалі цементування за реальних
умов досягти не вдається. Міцність зчеплення навіть чистої
поверхні труб з цементним каменем досить мала. За наявності
на поверхні труб жирових плям та плівки промивальної ріди-
ни міцність зчеплення зменшується ще в більшій мірі.
Підвищити міцність зчеплення можна шляхом покриття
поверхні труб тонким шаром епоксидної смоли з крупнозер-
нистим піском. Таке покриття одночасно захищає поверхню
труб від корозії.
Для збереження цілісності контакту доцільно змінити
технологію випробування обсадної колони на герметичність,
тобто опресування колони і зниження рівня в ній проводити
до завершення тужавіння цементного розчину, і не витриму-
вати колону під внутрішнім тиском після цементування.
Слабким місцем є контакт між цементним каменем і гір-
ською породою. Зчепленню цементного каменю з породою
перешкоджає фільтраційна кірка, що утворюється на проник-
них стінках свердловини (або плівка на непроникних), яка при
контракції цементного каменю зневоднюється і розтріскуєть-
ся.
Для видалення фільтраційної кірки механічним спосо-
бом використовують спеціальні скребки, які кріплять на обса-
дній колоні навпроти проникних порід.

143