Page 147 - 4551

– створення локальних зон седиментаційного ущільнення
тампонажного розчину турбулізаторами, пакерами тощо;
– підтримання надлишкового тиску в заколонному про-
сторі на усті в період тужавіння цементного розчину;
– застосування ступеневого цементування з розривом в
часі.
Для підвищення надійності заколонного простору можна
використовувати так звані прохідні заколонні пакери, які не
перекривають внутрішнього простору колони і входять до її
компоновки.
З допомогою заколонних пакерів вирішують такі завдання:
– запобігання затрубних газопроявлень в період ОТЦ
(встановлюють вище газоносного пласта);
– запобігання проникненню цементного розчину в про-
дуктивний пласт, який складений тріщинуватими породами,
схильними до поглинання (встановлюється над продуктивним
пластом);
– запобігання проникненню пластових вод по затрубно-
му простору у продуктивний пласт (встановлюється між про-
дуктивним і водоносним пластами);
– запобігання гідророзриву пластів і поглинанню цемен-
тного розчину у разі значної висоти його підйому в
затрубному просторі (встановлюють над поглинаючим
пластом або над пластом, схильним до гідророзриву);
– розмежування продуктивних пластів один від одного.
Одна з конструкцій прохідного гідравлічного пакера
(ПГП) показана на рисунку 9.7. Пакер складається з двох ос-
новних вузлів: рукавного ущільнювача і клапанного вузла. На
корпус 1 надягнуто ущільнюючий гумотканинний рукав 2,
який герметично закріплений на ньому обтискуючими стале-
вимих стаканами-обоймами 3.
У корпусі клапанного вузла 4 встановлені дві диферен-
ційні втулки з боковими отворами. Головна втулка 5 обладна-
на гумовою перепускною манжетою односпрямованої дії 6 і
пружинним фіксатором. Захисна втулка 7 зафіксована двома
зрізними гвинтами 8.

146