Page 206 - 4535
P. 206
регламентовані в державному стандарті ДСТУ 2389-94
Технічне діагностування та контроль технічного стану.
Терміни та визначення[7].
Об’єкт технічного діагностування (контролю технічного
стану) – виріб та (або) його складові частини, які підлягають
діагностуванню (контролю).
Контроль (технічного стану)- перевірка відповідності
значень параметрів об’єкта до вимог технічної документації та
визначення на цій основі одного із заданих видів технічного
стану на даний момент часу.
Прогнозування технічного стану – визначення
технічного стану об’єкта із заданою ймовірністю на
наступний інтервал часу.
Достовірність технічного діагностування – ступінь
об’єктивної відповідності діагнозу дійсному технічному стану
об’єкта.
Технічне діагностування - визначення технічного стану
об’єкта із заданою точністю.
Під технічним станом об'єкта діагностування розуміють
сукупність властивостей об'єкта чи їх залежностей між собою
під дією зовнішніх чинників, що визначаються в певний
момент часу за певних умов зовнішнього середовища певними
значеннями діагностичних показників відповідно до норм.
Такі норми, як і самі діагностичні показники, визначаються
нормативно-технічною документацією з відповідного
технічного виробу чи його діагностичною моделлю
відповідно до конструкторської документації чи спеціально
проведених для цього дослідних випробувань.
За допомогою методів та засобів технічної діагностики
вирішуються відповідні завдання:
- визначення виду технічного стану, в якому
знаходиться об'єкт діагностування, що можна характеризувати
як відповідну перевірку його стану відносно можливості
виконувати робочі функції;
205