Page 69 - 4531

Таврове з’єднання – це з’єднання, у якому до бічної
поверхні одного елементу прилягає під кутом і приварений
торцем інший елемент. Зазвичай, кут між елементами прямий
(рис.3.1,в). Умовне позначення таврових з’єднань : Т1-Т8.
З’єднання в напусток являє собою зварне з’єднання, у
якому з’єднувані елементи розташовані паралельно і частково
напущені один на одного. Умовне позначення : Н1-Н9.
Торцеве з’єднання – це з’єднання, у якому бічні
поверхні елементів прилягають один до одного (рис.3.1,д).
Умовних позначень у стандарті поки-що нема.

3.2.1 Електрична дуга і її властивості

Електрична дуга – потужний стабільний розряд
електрики в іонізованій атмосфері газів і парів металу,
покрить, флюсу.
У звичайних умовах повітря, як і всі гази, має дуже
слабку електропровідність. Це пояснюється малою
концентрацією вільних електронів та іонів. Тому для того,
щоби спричинити у повітрі чи газі потужний електричний
струм, тобто електричну дугу, треба іонізувати повітряний
проміжок (або інше газове середовище) між електродами.
Іонізація може відбуватися внаслідок електронної
емісії. При цьому вільні електрони, які є у металі у великій
кількості, маючи достатню кінетичну енергію, переходять у
газове середовище міжелектродного простору і сприяють його
іонізації за рахунок зіткнення електронів, які швидко
рухаються з молекулами газів та інших елементів, які
містяться у міжелектродному просторі.
Деяку роль у створенні потоку електронів може
відігравати і «бомбардування» катода позитивними іонами,
які досягають електроду з достатнім запасом енергії.
При високих температурах значна частина молекул газу
має досить енергії для того, щоби при зіткненні могла
відбутися їх іонізація, крім того, з підвищенням температури
збільшується загальна кількість зіткнень між молекулами
газу.
Кількість заряджених частинок у міжелектродному
просторі можна збільшити, ввівши у зону горіння дуги

68