Page 68 - 4531
P. 68

-зварювання  трифазною  дугою,  при  якому  дуга  горить
                            між  двома  електродами  (дуга  непрямої  дії),  а  також  між
                            кожним електродом і основним металом (дуги прямої дії).
                                  Дуга  живиться  постійним  або  змінним  струмом.  При
                            використанні  постійного  струму  розрізняють  зварювання  на
                            прямій і зворотній полярності. У першому випадку електрод
                            сполучають  до  негативного  полюсу  (катод),  у  другому  –  до
                            позитивного (анод).
                                  Крім  того,  різні     способи  дугового  зварювання
                            класифікують      також    за   способом     захисту    дуги    і
                            розплавленого  металу  (покритим  електродом,  під  шаром
                            флюсу,  у  середовищі  захисних  газів)  і  ступенем  механізації
                            процесу     (ручне,   напівавтоматичне       й   автоматичне).
                            Електродуговим  зварюванням  виконують  стикові,  кутові,
                            таврові, торцеві з’єднання і з’єднання в напусток ( рис.3.1).
















                                         Рисунок 3.1 – Типи зварних з’єднань

                                  Стикове з’єднання являє собою зварне з’єднання двох
                            деталей, розміщених в одній площині  і які прилягають одна
                            до  одної  торцьовими  поверхнями  (рис.3.1,а).  Воно  є
                            найпоширенішим  у  зварних  конструкціях,  бо  має  низку
                            переваг  перед  іншими видами  зєднання.  Умовне  позначення
                            стикових зєднань : С1-С48.
                                  Кутове  з’єднання  являє  собою  зварне  з’єднання  двох
                            елементів, розташованих під кутом один до одного і зварених
                            у місці прикладання їх ребер (рис.3.1,б). Умовне позначення
                            кутових з’єднань: У1-У10.

                                                            67
   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73