Page 10 - 453

Досвід маніпуляції масовою свідомістю в тоталітарних
державах показав могутність і шкідливість засобів масової
комунікації, які можуть подіяти на людські маси, ніби шприц
який робить підшкірне влиття мільйонам людей одночасно.
Стало зрозуміло, що комунікація – це не загальнодоступне
благо, а взаємогостра зброя, яка потребує обережного і
обдуманого звертання.
Після другої світової війни розвинуті країни зустрілись з
інформаційною кризою, викликаною протиріччям між
накопиченими людством знаннями і можливостями їх
сприйняття окремими людьми. Вчені стали заявляти, що
зроблені відкриття, опубліковані і похоронені в надрах
бібліотек, де їх неможливо виявити. Стали створюватись
інформаційні служби, а з 1966 р. розвивається наука – інфор-
матика. Проте її завдання було удосконалювати тільки
наукову комунікацію, а інші комунікаційні системи – масова,
економічна, політична, естетична та ін. залишались в стороні.
Але значення масової комунікації не тільки не зменшилось, а
навпаки завдяки радіо, телебаченню, персональних комп’ю-
терів зростає ще більше.
Оцінюючи досягнення ХХ ст. в галузі вивчення
соціальних комунікацій можна говорити, що комунікаційна
проблематика стала основною частиною функціонування
суспільних наук – соціології, психології, соціальної філософії,
а також утворена різними прикладними вченнями від
документалістики і журналістики до реклами і паблік
релейшин.
Отже в процесі антропогенезу комунікаційна діяльність
була вирішальною передумовою і ґрунтом для утворення
людської свідомості і мови.
Комунікація – спосіб формування людської особистості,
оскільки тільки в процесі взаємодії з іншими людьми
проходить соціалізація індивіда і розвиток його здібностей.

14