Page 56 - 4525

Рисунок 5.1 - Схема електроіскрового верстата: 1 -
електрод - інструмент; 2 - ванна; 3 - заготовка; 4 - діелектрична
рідина; 5 - пластина ізолююча

Як генератор імпульсів використовувалася батарея
конденсаторів (С), що заряджаються від джерела постійного
струму, час зарядки конденсаторів регулювали реостатом (R).
Так з'явилася перша в світі електроерозійна установка.
Електрод-інструмент 1 переміщали до заготівлі 3. У міру їх
зближення зростала напруженість поля в просторі між
заготовкою та інструментом. Цей простір називають
міжелектродним простором або просто зазором.
При досягненні певної напруженості поля на ділянці з
мінімальною відстанню між поверхнями електродів
(мінімальним електродним зазором), виникав електричний
розряд (протікав імпульс) струму, під дією якого відбувалося
руйнування ділянки заготовки. Продукти обробки потрапляли
в діелектричну рідину 4, де охолоджувалися, не досягаючи
електрода-інструменту 1, і потім осідали на дно ванни. Через
деякий час електрод-інструмент 1 прошив заготівлю 3.
Причому контур отвору точно відповідав профілю
інструменту.
Так була винайдена електроерозійна розмірна обробка
матеріалів (ЕЕО). Спочатку для здійснення ЕЕО

55