Page 6 - 4524
P. 6

Вступ

                                  Уже ні в кого не викликає здивування проникнення ком-
                            п'ютерів практично в усі сфери людської діяльності. Удоско-
                            налювання елементної бази, що визначає архітектуру комп'ю-
                            тера,  і  розпаралелювання  обчислень  дозволяють  швидко  й
                            ефективно вирішувати задачі все зростаючої  складності. Ви-
                            рішення  багатьох  проблем  немислиме  без  застосування  ком-
                            п'ютерів. Однак, маючи величезну швидкодію, комп'ютер час-
                            то не в змозі впоратися з поставленим перед ним завданням
                            так,  як  це  робить  людина.  Прикладами  подібних  завдань  є
                            розпізнавання (наприклад, знайоме обличчя людина впізнає за
                            100-120 мс, а найсучасніший комп'ютер — за хвилини або го-
                            дини),  розуміння  мови  й  тексту,  написаного  від  руки  тощо.
                            Таким  чином,  мережа  нейронів,  що  створює  мозок  людини,
                            будучи,  як  і  комп'ютерна  мережа,  системою паралельної  об-
                            робки  інформації,  у  багатьох  випадках  є  більш  ефективною.
                            Людина використовує не тільки числові характеристики явищ
                            і процесів, з якими стикається повсякденно, а також лінгвісти-
                            чні (нечислові). При цьому ефективність прийняття правиль-
                            них рішень у людини набагато вища ніж в комп’ютерної сис-
                            теми.  Ідея переходу від обробки закладеним у комп'ютер ал-
                            горитмом деяких формалізованих знань до реалізації в ньому
                            властивих  людині  прийомів  обробки  інформації  (розумової
                            діяльності)  призвели  до  появи  штучних  нейронних  мереж
                            (ШНМ) та фаззі логіки (нечіткої логіки).
                                  Характерною рисою біологічних систем є адаптація, за-
                            вдяки  якій  такі  системи  в  процесі  навчання  розвиваються  й
                            здобувають нові властивості. Як і біологічні нейронні мережі,
                            ШНМ  складаються  із  з'єднаних  між  собою  елементів,  штуч-
                            них нейронів, функціональні можливості яких тією чи іншою
                            мірою  відповідають  елементарним  функціям  біологічного
                            нейрона. Як і біологічний прототип, ШНМ має такі властиво-
                            сті:
                                   адаптивне навчання: здатність поліпшувати свої харак-
                            теристики, закладені  у  тому  або  іншому  алгоритмі  настрою-
                            вання параметрів мережі, що відпрацьовує подані їй послідов-
                            ності, що навчають, або використовує набутий досвід;
                                   самоорганізація:  ШНМ  здатні  змінювати  свою  струк-
                            туру (архітектуру) або форму подання інформації;

                                                            5
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11