Page 13 - 4524
P. 13

ному часі висуває певні вимоги як до самих алгоритмів керу-
                            вання,  що  входять  до  складу  математичного  забезпечення
                            проектованої системи, так і до технічних засобів, що їх реалі-
                            зують. У цих умовах найбільш ефективними виявляються ме-
                            тоди й алгоритми, що базуються на теорії адаптації. Однак, як
                            і при будь-якому підході, ці методи вимагають розробки ма-
                            тематичних моделей досліджуваних об'єктів.
                                  Слід  зазначити, що отримані  математичні  моделі  вико-
                            ристовуються не тільки з метою безпосередньо керування, але
                            й для упередження поведінки об'єкта, що дозволяє підвищити
                            ефективність керування шляхом завчасної корекції керованих
                            параметрів. Якщо одержання математичної моделі ускладнено
                            або  вимагає  істотних  зусиль,  доцільне  застосування  ШНМ.
                            Використанню  ШНМ  у  системах  керування  присвячені,  на-
                            приклад, монографії.
                                  Прогнозування
                                  Будь-яке  прогнозування  (екстраполяція)  спирається  на
                            формалізоване уявлення про існуючий зв'язок між причинами
                            й наслідком. Багато процесів формуються під впливом великої
                            кількості факторів, що діють у різних напрямках і нерідко не-
                            відомих.  Статистичний  аналіз  цих  процесів  містить  дослі-
                            дження взаємозв'язків факторів як у статичному стані, так і в
                            часі. Інформацією для вивчення взаємозв'язків служать часові
                            ряди  показників,  що  характеризують  розвиток  об'єктів.  Най-
                            поширенішим підходом до вирішення задачі прогнозування є
                            екстраполяція чинних у цей час зв'язків і закономірностей на
                            майбутнє.  Побудовані  відповідно  до  цього  принципу  моделі
                            прогнозування відрізняються одна від іншої лише гіпотезами
                            про  конкретні  види  збережених  зв'язків.  Чим  більш  загальні
                            припущення  закладені  у  форму  моделі  й  чим  більший  клас
                            процесів можна описати з її допомогою, тим ширше її можли-
                            вості під час дослідження окремої реалізації.
                                  Таким  чином,  вибір  і  основа  математичної  моделі  є
                            центральним моментом прогнозування. На практиці ж нерідко
                            виявляється, що внаслідок тих чи інших причин отримати ма-
                            тематичну модель,, яка адекватно відбиває властивості дослі-
                            джуваного  об'єкта,  надзвичайно  складно.  І  в  цих  випадках
                            ефективним виявляється використання ШНМ.


                                                           12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18