Page 39 - 4516
P. 39

основного об’єму храму.
                         З  наведеного  прикладу  ми  бачимо,  що  оцінювати  світлове  середовище  храму
                  можна не тільки суб’єктивно, але і кількісно. Найбільш важливими характеристиками
                  якості  природного  освітлення  у  сакральному,  психологічному  і  естетичному
                  відношенні є: розподілення світлових потоків у приміщенні, контрастність освітлення,
                  що  характеризується  відношенням  сумарної  освітленості  до  освітленості,  що
                  створюється розсіяним світлом у результаті багаторазового відбивання від внутрішніх
                  поверхонь  приміщення.  Всі  названі  світлотехнічні  величини  можна  визначити
                  інструментальними або розрахунковими методами. Поряд з цим, не треба відмовлятись
                  від  суб’єктивних  оцінок  якості  світлового  середовища.  Такі  дослідження  дозволяють
                  встановити  взаємозалежність  між  світлотехнічними  характеристиками:  яскравість,
                  освітленість  та  ін.  і  усередненими  реакціями  людини  психологічного  і  естетичного
                  характеру, загальним сакральним впливом.
                         Приблизним критерієм оцінюванням природного освітлення служить коефіцієнт
                  природної  освітленості,  що  являє  собою  відношення  природної  освітленості  що
                  створюється  в  деякій  точці  заданої  площини  в  середині  приміщення  світлом
                  безпосередньо  або  після  відбиття,  до  зовнішньої  горизонтальної  освітленості  під
                  відкритим повністю небосхилом.
                         Визначивши  коефіцієнти  природної  освітленості  в  ряді  точок  характерного
                  розрізу в церкві по осі головної навими одержимо криву освітленості, яка дає загальне
                  уявлення про розподіл світлових потоків в інтер'єрі.
                      Як  приклад,  розглянемо  криві  освітленості  які  ми  одержали  за  результатами
                  дослідження  на  макеті  дерев’яної  церкви  Покрова  Пречистої  Богородиці,  що  є  в  м.
                  Коломия. Ця церква збудована в 1903 році і являє собою тип дерев’яного хрещатого
                  храму з однією банею. На рисунку 2.15 ми бачимо, що крива освітленості 1 (суцільна
                  лінія)  майже  горизонтальна,  а  це  означає,  що  від  хорів  до  іконостасу  освітленість
                  рівномірна і тільки під хорами різко зменшується. Характерно, що в центрі храму, на
                  перехресті  осі  головної  нави  під  барабаном,  освітленість  не  є  найвищою.  Це
                  пояснюється тим, що невеликі круглі вікна в стінах барабану розміщені дуже високо
                  освітлюють  в  основному  його  внутрішні  поверхні,  бокові  стіни  і  іконостас.  Як  вже
                  відзначалось раніше, світло від вікон барабану виконує більше формотворчу роль ніж
                  утилітарну, і мало впливає на загальну освітленість залу, але добре освітлює внутрішні
                  поверхні барабану.
                         Друга особливість природного освітлення цієї церкви полягає в тому, що частки
                  прямого  і  відбитого  світла,  що  падає  на  горизонтальну  площину  підлоги  приблизно
                  рівні ( рис. 2.15), а це означає, що в інтер’єрі церкви дуже важливу роль відіграє відбите
                  світло від внутрішніх поверхонь стін інтер’єру, при цьому зменшуються світлотіньові
                  контрасти.
                         Нам  видається,  що композиція інтер’єру  цієї церкви,  з точки зору  природного
                  освітлення, була би більш живописною і динамічною, якщо б не було вікон у бокових
                  стінах головної нави. Крива освітленості мала би дещо інший характер - на рисунку це
                  тонка  штрихова  лінія.  Загальний  рівень  освітленості  у  цьому  випадку  знизиться,  але
                  освітленість  та  яскравість  внутрішніх  поверхонь  храму  зростала  би  від  входу  до
                  центральної  частини  і  на  перетині  двох  нав  стала  максимальною.  У  цьому  випадку
                  природне  освітлення  підкреслювало  би  в  інтер’єрі  динамічне  об’ємно-просторове
                  рішення церкви.
                         У  безперервному  процесі  храмового  будівництва  в  Україні  (до  1917  р.),  зі
                  зміною  одного  архітектурного  стилю  іншим,  прослідковується  активна  роль




                                                              37
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44