Page 36 - 4516
P. 36
Розміщуючи православний чи греко-католицький храм на ділянці, бажано вівтар
і поздовжню вісь храму орієнтувати на Схід Сонця в день закладення святині.
Головний вхід у храм розміщується, як правило, на центральній поздовжній осі
напроти вівтаря на головному західному фасаді. Однак якщо таке рішення головного
входу є несприятливе з містобудівельної точки зору чи з якихось інших поважних
причин, можна проектувати: боковий головний вхід у стіні північного чи південного
фасаду храму.
За функціональним використанням ділянка ділиться на зони:
- партерно-вхідну – завширшки не менше ніж 10 метрів від червоної лінії –
2
площа головного входу, тимчасові відкриті автостоянки площею 2,5 м на
одне авто, кількістю не менше ніж 30 % від розрахункової місткості храму.
Біля під’їзду до вхідної площі храму автостоянки для гостьового автобуса
2
(4,0*18 м) та машини-таксі (2,5 м ), автомобілів швидкої допомоги, міліції.
Розмір рекреаційної (головної) площі перед храмом приймають 0,8 м на
2
одне місце в храмі;
- ритуально-обрядова – обхід навколо церкви завширшки 8 м та зону
народних обрядових дійств. У цій зоні розташовані хрест – фігура, дзвіниця,
водоосвятна чаша, каплиця;
- господарсько-службову – господарське подвір’я, додаткові під’їзди, гаражі,
майстерні, санвузли, плебанія (будинок священика), трапезна (кафе) 25-30
2
м . Весь церковний двір у більшості випадків огороджується. Засаджуються
деревами, переважно липою. Типологічно сакральні споруди (тобто
священні) собори, храми, церкви поділяються на:
- споруди – святині окремих громад – парафій, вони можуть бути – соборами
як центри декількох парафіяльних громад, храмами (церквами), поодиноких
парафій. У цих храмах св. літургія завершується св. тайною Євхаристії;
- сакральні споруди в системі комплексів духовної освіти – університети,
академії, семінарії;
- сакральні споруди в системі опікунсько–доброчинних закладів (лазарети,
лікарні, госпіталі, опікунські будинки, інтернати, сиротинці);
- сакральні споруди в закладах духовного місіонерства (монастирі, скити,
пущі);
- сакральні місця та природні-символи святих місць (поля, цвинтарі,
меморіали);
- сакральні споруди, в яких св. літургія не супроводжується св. Євхаристією
– каплиці, хрести-фігури характерно для ПЦ. Та УГКЦ, тому у вівтарі нема
св. дарів.
За необхідності в складі сакрального комплексу можуть бути об’єкти
спеціального призначення: готелі, центр катехизації на 100-150 місць з
приміщеннями; класи зали, бібліотека, кафе, трапезна, друкарня, технічні
споруди.
2.7 Роль світла в архітектурно-просторовій організації храму
Природне світло завжди відігравало значну роль у створенні архітектурного
середовища. У кращих творах архітектури світло в інтер’єрі використовується не тільки
для освітлення, і не тільки як засіб зорового сприйняття людиною навколишнього
середовища. Воно є активним формотворчим елементом композиції, підтримує і
34