Page 38 - 4516
P. 38
дванадцятьма вікнами, а в Чернігівському Спасо-Преображенському соборі їх вісім.
Бувають храми, в яких на світлових барабанах чотири вікна. Як змінюється
освітленість на горизонтальну площину в інтер'єрі храму залежно від кількості вікон у
барабані, їх ширини і висоти. Щоб одержати відповідь на це питання, були проведені
дослідження в лабораторних умовах на моделях куполів під “штучним небосхилом”.
Макети куполів мали різну кількість вікон при їх однаковій висоті - 4, 6, 8, і 12, а також
різну висоту – 2 м, 3,5 м, 5 м, у масштабі моделі при однаковій кількості вікон - вісім.
За результатами досліджень було знайдено коефіцієнти природної освітленості і
побудовано криві освітленості (див. рис. 2.14). Проаналізувавши одержану картину
розподілу природної освітленості, можна зробити певні висновки:
1. Світло, що падає від купола, освітлює в основному центральну частину храму
(під купольний простір), внутрішню поверхню барабану, підпружні арки, стовпи і
стіни і виконує не стільки утилітарну, як формотворчу роль, візуально збільшує
висоту приміщення, надає динамічності просторовій формі;
2. Освітленість підкупольного простору пропорційно збільшується із
збільшенням висоти і їх кількості в світловому барабані;
3. Висота вікон і самого барабану повинна пропорційно відповідати висоті
1 – крива освітленості від всіх світлових прорізів на горизонтальну площину; 2 – частка
відбитого світла від внутрішніх поверхонь; 3 – частка прямого світла
Рисунок 2.15 – Переріз церкви св. Покрова Пречистої Богородиці
36