Page 17 - 4514

г) яхт-клуб і водна станція – 4 га;
д) радіотелецентр – 2 га;
ж) лікарні всіх видів, всього на 700 ліжок; потрібна ділянка 15 га;
з) поліклініки; всього на 1200 відвідувачів у зміну, ділянка всього 2 га,
на 1 об’єкт 0,3 га.

Приклади забудови загальноміського центру див. додаток А, рис. А.3, А.4, А.5.

9. МЕРЕЖА ВУЛИЦЬ І ПЛОЩ

Територія вулиць і площ у межах сельбищної території визначається орієнтовно
з розрахунку 10 кв.м. на 1-го мешканця, тобто всього становитиме приблизно 50 га.
Вулична мережа сучасного міста проектується згідно з кваліфікацією міських
вулиць і доріг, і при цьому необхідно дотримуватись правила послідовного поєднання
різних категорій вулиць між собою, не пропускаючи проміжних ланок. Це дозволить
концентрувати громадський транспорт на магістральних вулицях (у межах сельбищної
зони) і дорогах (у межах промислової та комунально-складської зони).
Міжмагістральні території обслуговуються вулицями місцевого руху,
призначеними для індивідуального та спеціального обслуговуючого транспорту.
Магістральна вулично-дорожна мережа створює „каркас” планувальної
структури міста. Щільність мережі магістральних вулиць і розміщення зупинок
громадського транспорту обумовлюється допустимими затратами часу на підхід до
найближчої зупинки. Цей час становить біля 8-10 хвилин, що відповідає віддалі
підходу біля 400-600 м. Віддаль між магістральними вулицями, прокладеними у
напрямку основних транспортних зв’язків населення, не повинна перевищувати 600-
800 м, а між вулицями, що прокладені у напрямку другорядних зв’язків, вона може
бути збільшена до 1000-1200 м.
Зупинки громадського транспорту на магістральних вулицях необхідно
пов’язувати з торговельними центрами і установами культурно-побутового
обслуговування. Простір зупинок громадського транспорту перед об’єктвами торгівлі і
обслуговування доцільно формувати як невеликі площі-концентратори і розподілювачі
пішохідного руху. З цих площ повинні бути запроектовані пішохідні шляхи вглиб
міжмагістральної території.
Довжина пішохідного підходу до гаражів і автостоянок постійного зберігання
індивідуального автотранспорту не повинна перевищувати 800 м.
Транспортну схему міста див. додаток А, рис. А.6.

10. СИСТЕМА ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
Система зелених насаджень і відкритих просторів міста формується для
оздоровлення навколишнього середовища, організації масового відпочинку населення,
збагачення зовнішнього вигляду міста і складається з міських та заміських насаджень
загального і обмеженого користування, а також спеціального призначення.
Просторова побудова системи озеленення у проектованому місті може
здійснюватись у різних формах. У ній можуть переважати: окремі зелені ділянки,
розміщені рівномірно серед забудови; декілька значних лісопаркових клинів, що
досягають центральних районів міста; водно-парковий діаметр (тобто стрічка парків і
набережних, що перетинають місто вздовж ріки чи водосховища); широка смуга зелені,
15