Page 7 - 4513
P. 7

Розглянемо  найпростіший  приклад,  що  характеризує  розхо-
                  дження  між  вимірюванням  і  оцінюванням.  Контрольний  зразок
                  сталі  при  випробуванні  показав  твердість  –  50  HRC  (кількість
                  одиниць по шкалі Роквелла). У даному випадку число 50 – це ре-

                  зультат вимірювання якості, тобто показник якості. Але, щоб оці-
                  нити якість сталі або, інакше кажучи, отримати представлення –
                  достатня  твердість  чи  ні,  потрібно  показник  якості  порівняти  з

                  базовим. Припустимо, що нормативна твердість цього виду сталі
                  повинна  дорівнювати  60  HRC.  Тоді  оцінка  буде  становити
                  50/60=0,83.  Якщо  нормативна  твердість  повинна  дорівнювати
                  тільки 45 HRC, оцінка якості буде значно вищою: 50/45 = 1,11.

                        Таким чином, враховуючи, що вимірювання є відображенням
                  вимірюваних  величин  їх  кількісними  значеннями  із  застосуван-
                  ням величини міри, можна сказати, що і 0,83 і 1,11 – результати

                  вимірювання  значення  з  використанням різних  мір  (60  –  у  пер-
                  шому випадку і 45 – у другому). Однак подібне тлумачення вно-
                  сить плутанину,  тому  що  під  вимірюванням  буде  розумітися  як

                  кількісне вираження показника якості в масштабі якоїсь фізичної
                  шкали, так і результати порівняння цих значень. Тому термін “ре-
                  зультат вимірювання” необхідно трактувати згідно з ДСТУ 2681

                  “Метрологія.  Терміни  і  визначення”:  “Результат  вимірювання  –
                  значення фізичної величини, знайдене шляхом її вимірювання”.
                        Кваліметрія  оперує  оцінкою.  Особливо  серйозну  роль  віді-
                  грають комплексні оцінки, тобто результат оцінювання показни-

                  ків якості продукції, що відносяться до сукупності її властивос-
                  тей. Імовірно, важливість комплексних оцінок сприяла до поши-
                  рення  думки,  що  кваліметрія  оперує  тільки  комплексними  без-

                  розмірними  оцінками,  отриманими  в результаті  обчислення  тим
                  або іншим способом. Це, безумовно, звужує межі кваліметрії, то-
                  му що виключає зі сфери кваліметрії диференціальні методи оці-
                  нювання  якості,  тобто  оцінки  окремих,  одиничних  показників

                  властивостей якості. Тим часом, сама назва кваліметрія показує,
                  що її апаратом є усі види оцінок будь-якої розмірності, які отри-
                  мані різними способами.

                        Диференціальні оцінки є не тільки інструментом кваліметрії,
                  але без них неможливо отримати комплексну оцінку. Насправді,
                  оцінки окремих показників, на яких базуються комплексні оцін-

                  ки, є диференціальними оцінками.




                                                               7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12