Page 235 - 4505
P. 235

P:=P*A[i,j]
                                                                                    j:=j+2
                                                                                    кц
                                                                                   i:=i+2
                                                                                   кц
                                               Програмний спосіб запису алгоритмів
                     При  записі  алгоритму  в  словесній  формі,  у  вигляді  блок-схеми  або  на  псевдокоді
               допускається певне свавілля при зображенні команд. Разом з тим такий запис точний настільки,
               що дозволяє людині зрозуміти суть справи і виконати алгоритм.
                     Проте  на  практиці  як  виконавці  алгоритмів  використовуються  спеціальні  автомати  —
               комп'ютери. Тому алгоритм, призначений для виконання на комп'ютері, має бути записаний на
               зрозумілій йому мові. І тут на перший план висувається необхідність точного запису команд,
               що не залишає місця для довільного тлумачення їх виконавцем.
                     Отже,  мова  для  запису  алгоритмів  має  бути  формалізований.  Таку  мову  прийнято
               називати  мовою  програмування,  а  запис  алгоритму  на  цій  мові  —  програмою  для
               комп'ютера.
                                                    Рівень мови програмування
                     В даний час в світі існує декілька сотень реально використовуваних мов програмування.
               Для кожного є своя сфера застосування.
                     Будь-який алгоритм, як ми знаємо, є послідовність розпоряджень, виконавши які можна за
               кінцеве  число  кроків  перейти  від  початкових  даних  до  результату.  Залежно  від  ступеня
               деталізації  розпоряджень  зазвичай  визначається  рівень  мови  програмування  —  чим  менше
               деталізація, тим вище рівень мови.
                     По цьому критерію можна виділити наступні рівні мов програмування:
                     машинні;
                     машинно-орієнтовані (асемблери) ;
                     машинно-незалежні (мови високого рівня).
                     Машинні  мови  і  машинно-орієнтовані  мови  —  це  мови  низького  рівня,  що  вимагають
               вказівки  дрібних  деталей  процесу  обробки  даних.  Мови  ж  високого  рівня  імітують  природні
               мови, використовуючи деякі слова розмовної мови і загальноприйняті математичні символи. Ці
               мови зручніші для людини.
                     Мови високого рівня діляться на:
                     процедурні (алгоритмічні) (Basic, Pascal, C і ін.), які призначені для однозначного опису
               алгоритмів;  для  вирішення  завдання  процедурні  мови  вимагають  в  тій  або  іншій  формі  явно
               записати процедуру її рішення;
                     логічні (Prolog, Lisp і ін.), які орієнтовані не на розробку алгоритму рішення задачі, а на
               систематичний  і  формалізований  опис  завдання  з  тим,  щоб  рішення  виходило  з  складеного
               опису;
                     об'єктно-орієнтовані (Object Pascal, C++, Java і ін.), в основі яких лежить поняття об'єкту,
               що поєднує в собі дані і дії над нами. Програма на об'єктно-орієнтованій мові, вирішуючи деяку
               задачу, по суті описує частину світу, що відноситься до цього завдання. Опис дійсності у формі
               системи взаємодіючих об'єктів природніший, ніж у формі взаємодіючих процедур.
                     Достоїнства і недоліки машинних мов
                     Кожен комп'ютер має своя машинну мову, тобто свою сукупність машинних команд, яка
               відрізняється  кількістю  адрес  в  команді,  призначенням  інформації,  що  задається  в  адресах,
               набором операцій, які може виконати машина і ін.
                     При  програмуванні  на  машинній  мові  програміст  може  тримати  під  своїм  контролем
               кожну  команду  і  кожен  елемент  пам'яті,  використовувати  всі  можливості  наявних  машинних
               операцій.




                                                                      231
   230   231   232   233   234   235   236   237   238   239   240