Page 232 - 4505
P. 232

кін
                                                   Базові структури алгоритмів.
                     Логічна  структура  будь-якого  алгоритму  може  бути  представлена  комбінацією  трьох
               основних алгоритмічних структур (ОАС): слідування,   розгалуження,   цикл.
                     У складніших випадках використовуються суперпозиції (вкладення) ОАС.
                     Нижче приведені графічні позначення (позначення на блок-схемах) ОАС.

                     Структура “слідуванняе”             Повнарозвилка                 Неповнарозвилка

                 Цикл с передумовою(цикл ПОКИ)    Цикл с постумовою(цикл ДО)           Цикл с параметром
                     На схемах СЕРІЯ позначає один або декілька будь-яких операторів; УМОВА є логічний
               вираз (ЛВ) (якщо його значення ІСТИНА, перехід відбувається по гілці ТАК, інакше — по НІ).
               На схемі циклу з параметром використані позначення: ПЦ — параметр циклу, ПЗ — початкове
               значення параметра циклу, КЗ — кінцеве значення параметра циклу, К — крок зміни параметра
               циклу.
                     Початок  і  кінець  алгоритму  на  блок-схемах  позначають  овалом,  змінні,  що  вводяться  і
               виводяться, записуються в паралелограмі.
                     У  прикладах  ми  використовуватимемо  запис  алгоритмів  за  допомогою  блок-схем  і
               словесний опис.

                                                         Лінійні алгоритми
                     Прості  завдання  мають  лінійний  алгоритм  рішення.  Це  означає,  що  він  не  містить
               перевірок умов і повторень.
                     Приклад 1. Пішохід йшов по перетнутій місцевості. Його швидкість руху по рівнині v1
               км/ч,  в  гору  —  v2  км/ч  і  під  гору  —  v3  км/ч.  Час  руху  відповідно  t1,  t2  і  t3  ч.  Який  шлях
               пройшов пішохід?
                                                                            1. Ввести v1, v2, v3, t1, t2, t3.
                                                                                   2. S1 := v1 * t1.
                                                                                   3. S2 := v2 * t2.
                                                                                   4. S3 := v3 * t3.
                                                                                 5. S := S1 + S2 + S3.
                                                                                6. ВивестизначенняS.
                                                                                      7. Кінець.
                     Для  перевірки  працездатності  алгоритму  необхідно  задати  значення  вхідних  змінних,
               обчислити кінцевий результат по алгоритму і порівняти з результатом ручного рахунку.
                     Приклад  2.  Дано  натуральне  тризначне  число  n,  в  записі  якого  немає  нулів.  Скласти
               алгоритм,  який  повертає  значення  ІСТИНА,  якщо  вірне  твердження: "число n кратне  кожній
               своїй цифрі", і БРЕХНЯ — інакше.
                                                                                   1. Ввести число n
                                                                           2. A := n mod 10 {разряд одиниць}
                                                                            3. B := n div 100 {разряд сотень}
                                                                           4. C := n div 10 mod 10 {десятки}

                                                                             5. L := (n mod A=0) and (n mod
                                                                               B=0) and (n mod C=0)
                                                                                     6. ВиведенняL
                                                                                        7. Кінець
                     На приведеній вище схемі DIV і MOD відповідно операції ділення без остачі і отримання
               залишку  від  цілочисельного  ділення.  У  фігурних  дужках  записані  пояснення  (коментарі)  до
               операторів.
                                                              Розвилка
                     Досить часто та або інша дія має бути виконана залежно від значення логічного виразу,
               що виступає як умова. У таких випадках використовується розвилка.

                                                                      228
   227   228   229   230   231   232   233   234   235   236   237