Page 196 - 4505

мінімальний. Протокол UDP орієнтований на транзакції, отримання дейтаграмм і захист від
дублювання не гарантовані.
Завдання протоколів верхнього рівня - надання високорівневого сервісу. До них
відносяться протоколи FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів), HTTP (Hypertext
Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту), SMTP (Simple Mail Transfer Protocol -
поштовий протокол) і інші.
Інтернет-протокол. Адресація в Інтернеті. Служба DNS.
Як було вказано вище, Інтернет-протокол IP взаємодіє, з одного боку, з протоколом більш
високого рівня, від якого отримує дані для передачі по мережі або якому передає отримані дані,
і з протоколами локальної комп'ютерної мережі, яким передаються упаковані дані для передачі
або від яких приходять пакети даних.
Схему дій для передачі дейтаграммы від однієї прикладної програми до іншої можна
проілюструвати таким чином (см. рис. 6.14).
Припустимо, що перенесення включатиме проходження одного проміжного шлюзу.
Відправляюча прикладна програма готує свої дані і викликає свій локальний Internet -модуль
для відправки цих даних як дейтаграммы, а як аргументи цього виклику передає адресу
одержувача і інші параметри.
Модуль Internet готує заголовок дейтаграммы і стикує з ним дані. У заголовку
дейтаграммы вказуються - версія протоколу IP, тип сервісу (висока достовірність, висока
пропускна спроможність, мала затримка), час життя пакету, протокол верхнього рівня, що
використовує передавані дані, адресу відправника, адреса одержувача та ін. параметри. Модуль
Internet визначає локальну мережеву адресу, відповідну цій адресі Internet. В даному випадку це
адреса шлюзу.
Модуль передає цю дейтаграмму і адресу в локальній мережі в розпорядження інтерфейсу
локальної мережі.
Інтерфейс локальної мережі створює відповідний цій мережі заголовок і сполучає з ним
дейтаграмму. Потім він передає по локальній мережі отриманий таким чином результат.
Дейтаграмма достигает хост-компьютер, играющий роль шлюза и расположенный в
вершине сети. Интерфейс локальной сети отделяет этот заголовок и передает дейтаграмму на
модуль Internet. Модуль Internet определяет из Internet адреса, что дейтаграмма должна быть
направлена на хост-компьютер во второй сети. Модуль Internet определяет адрес хоста-
получателя в локальной сети. Он обращается к интерфейсу локальной сети с тем, чтобы она
переслала данную дейтаграмму по назначению.
Інтерфейс створює заголовок локальної мережі і сполучає з ним дейтаграмму, а потім
результат направляє на хост-получатель. При необхідності (якщо максимальний розмір пакету в
мережі менший, ніж розмір дейтаграммы) дейтаграмма може бути розбита на частини. Кожна
частина забезпечується ідентифікатором, що дозволяє потім зібрати їх в єдине ціле. На хосте-
получателе інтерфейс локальної мережі видаляє заголовок локальної мережі і передає те, що
залишилося на Internet модуль.
Модуль Internet визначає, що дейтаграмма, що розглядається вище, призначена для
прикладної програми на цей хосте. Модуль передає дані прикладній програмі у відповідь на
системний виклик. Як результат цього виклику передаються адреса одержувача і інші
параметри.

Мал. 6.14 Шлях передачі дейтаграммы
З вищесказаного ясно, що одним з найважливіших понять IP -протокола являється
Інтернет-адреса (IP -адрес).
192