Page 194 - 4505

Через декілька місяців комп'ютерні компанії стали цілеспрямовано проникати в Web, яка
сама по собі залишалася статичною. Вміст включав текстові або графічні документи і ряд інших
елементів. Можливо, сторінка містила аудио- або відеофайли, які доводилося спочатку
завантажувати, а потім програвати, використовуючи зовнішні застосування.
Динамічні HTML -документы
Протягом перших двох фаз Web -страницы створювалися за допомогою текстового
редактора HTML і поміщалися на сервер. Вони залишалися незмінними до тих пір, поки автор
не змінював їх. Для динамічної генерації стали використовувати CGI -сценарии (сценарії
інтерфейсу загального шлюзу), які дозволяли на сервері генерувати HTML -страницы. З таким
удосконаленням Web могла служити середовищем прикладного програмування, де уся обробка,
проте проводилася на сервері.
Активні HTML -документы
Четверта фаза почалася в 1995 році з появою модулів, що підключалися, в Netscape
Navigator і появою мови Java. Що спочатку розроблявся для потреб виробників побутової
електроніки, мова Java виявилася засобом, що дозволяв перейти в Web на технологію клієнт-
сервер, в якій клієнт мав певну незалежність від сервера. Інтернет-програмування перестало
бути програмуванням тільки для сервера. А трохи пізніше була розроблена мова сценаріїв
JavaScript, повністю інтегрований в гіпертекстову розмітку документів. У тому ж 1995 року
Web стає найпопулярнішим сервісом Інтернету. Поступово інші сервіси стають в WWW
вторинними, оскільки багато хто користується Web -сайтами як шлюзами для доступу до
інших служб.
Для більшості користувачів глобальної мережі Інтернет асоціюється з одним
високорівневим сервісом - World Wide Web (WWW), що використовує протокол HTTP
(Hypertext Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту). Зрозуміло, існує безліч інших
протоколів - електронна пошта, канали новин, FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі
файлів) та ін.
Що ж таке Інтернет? Визначення цьому терміну було дане в 1995 році Федеральною
мережевою радою (FNC). Інтернет - це глобальна інформаційна система, яка, :
- логічно взаємозв'язана простором глобальних унікальних адрес, заснованих на Інтернет-
протоколі (IP) або наступних розширеннях або наступниках IP;
- здатна підтримувати комунікації з використанням сімейства Протоколу управління
передачею/Інтернет-протоколу (TCP/IP) або його наступних розширень/наступників і/або інших
IP -совместимых протоколів;
- забезпечує, використовує або робить доступною, на громадській або приватній основі,
високорівневі сервіси, надбудовані над описаною тут комунікаційною і іншою пов'язаною тут
інфраструктурою.
Отже, основа Інтернету - протокол IP. Еталонну модель стека протоколів Інтернету
можна зображена на малюнку 6.13.
Протокол Інтернету (IP) є основою усієї архітектури. Мета протоколу Internet полягає в
передачі дейтаграммы (одиниця інформації в протоколі, блок інформації, посланий як пакет
мережевого рівня через передавальне середовище без попереднього встановлення з'єднання і
створення віртуального каналу; повідомлення, яке не вимагає підтвердження про прийом від
приймаючої сторони) через набір об'єднаних комп'ютерних мереж. Таким чином, на
мережевому рівні Інтернет можна розглядати як набір підмереж або автономних систем,
сполучених один з одним. Це здійснюється за допомогою передачі дейтаграмм від одного
модуля Internet до іншого до тих пір, поки не буде досягнутий одержувач. Дві основні функції
протоколу IP - адресація і фрагментація.

190