Page 98 - 4496
P. 98

розв'язку залишати тільки ті ребра, для яких виконується
                            рівність
                                                                х i + у i =с ij
                                                                              (*),

                            і забезпечити підбором х i і у i    виконання умови теореми
                            Кеніга-Холу, то при цьому сума с ij у паросполученні (яке
                            існує за теоремою Кеніга-Холу) буде максимально можливим,
                            сума всіх х i і у i – мінімально можливою, тому що перша сума
                            обмежує другу зверху, друга сума обмежує першу знизу. У
                            силу умови (*) при цьому с ij= х i + у i
                                   Починаються розрахунки з того, що значенню х i
                            приписується maax с ij по всім j, а у i –нульові значення.
                                   Побудуємо граф претендентів, що містить тільки ті
                            ребра вихідного графа, для яких виконується рівність (*). Для
                            графа претендентів перевіряємо умову теореми Кеніга-Холу.
                            Якщо знаходиться підмножина А', для якої умова теореми не
                            виконується, то для кожного її елемента вагу х i зменшимо на
                            одиницю, а вага кожного елемента з U(A’) збільшується на
                            одиницю. Якщо з'являються нові ребра, для яких слушна
                            умова (*), їх вносять у претенденти й знову перевіряють
                            умови теореми. Це триває, поки не будуть виконані умови
                            теореми Кеніга-Холу.
                                   У графі претендентів розв'язок знаходять шляхом
                            перебору. При цьому спочатку для всіх вершин, ступінь яких
                            рівна 1, тобто для яких призначення однозначні, проводять
                            призначення, і відповідні пари вершин із графа видаляються,
                            що скорочує обсяг перебору.



                               3.17 Цикломатичне число графа


                                   Нехай у графі m - число ребер, n- число вершин, p -
                            число компонентів зв’язаності. Величина = n - p називається

                                                           95
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103