Page 35 - 4495
P. 35

Формально  задача  зводиться  до  віднесення  нафтогазового
            об’єкта, що досліджується з деякої множини допустимих, до одного з
            виділених наперед класів, тобто до задачі автоматичної класифікації.
            При цьому рішення про віднесення об’єкта до будь-якого конкретно-

            го класу може бути охарактеризована деяким значенням ймовірнос-
            тей того, що це рішення правильне. У цих умовах кінцевий вибір кла-
            су для  об’єкта, що досліджується, здійснюється з  урахуванням мак-

            симального значення.
                  При класифікації нафтогазових об’єктів необхідно розрізняти та-
            кі фактори: об’єкти, що діляться; основа для поділу; складові поділу.
                  Об’єкти,  що  діляться,  являють  собою  сукупність  однорідних  у

            певному  відношенні  предметів  (понять),  тобто  об’єм  деякого  (родо-
            вого) поняття.
                  Основа для поділу – це ознаки, за якими предмети поділяються

            на  класи,  а  також  підкласи  і  їх  подальший  поділ  на  види  і  підвиди
            тощо  щодо  сукупності  однорідних  у  певному  відношенні предметів
            чи понять.

                  Складові поділу – це класи, підкласи, види, підвиди і т.д., які без-
            посередньо одержані з цієї сукупності при операції поділу.
                  На одному і тому ж таксометричному (класовому, підкласовому і

            т.і) рівні необхідно використовувати одну й ту ж основу. Порушення
            цього правила властиве майже всім геологічним класифікаціям.
                  Наприклад,  у  більшості  зон  нафтового  накопичення  поряд  зі
            структурними зонами виділяються рифові зони нафтового та газового

            накопичення. У першому випадку основою служить наявність струк-
            турної дислокації шарів, а у другому – генетичний тип колектора.
                  У класифікації осадових порід, як правило на одному рівні виді-

            ляють теригенні (основа – джерело надходження матеріалу) і карбо-
            натні  (основа  мінеральний  склад)  породи,  або  виділяють  піщаники
            (основна – розмірність зерен) і вапняки(основа-мінеральний склад).
                  Поділ повинен бути співрозмірний. Це означає, що загальний об-

            сяг усіх складових поділу повинен відповідати обсягу подільного по-
            няття,  тобто  до  переліку  видових  понять  за  певною  ознакою
            обов’язково повинні бути включені ці види, ні на один менше, і ні на

            один більше. Для прикладу можна вказати недотримання цього пра-
            вила при класифікації нафтогазових пасток, де відсутні гідродинаміч-
            ні пастки. У математичній логіці це відомо під терміном “неповний

            поділ”.  Протилежним  порушенням  правила  співрозмірності,  назива-
            ють “досить широкий поділ”, коли в число видів включаються і ті, що




                                                           35
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40