Page 22 - 4491

посилання на джерело цитати відповідно до списку використаних
джерел.
У тексті ПЗ не дозволяється:
— вживати звороти розмовної мови, зловживати професій-
ними термінами;
— вживати для того самого поняття різні науково-технічні

терміни, близькі за змістом (синоніми);
— вживати скорочення слів, окрім встановлених правилами
української орфографії і чинними стандартами;
— вживати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ) без позначень.
У тексті ПЗ, за винятком формул, таблиць і рисунків, не до-
зволяється:
— вживати математичний знак мінус (—) перед від'ємними
значеннями величин (необхідно писати слово "мінус");
— вживати без числових значень математичні знаки, напри-
клад, > (більше), < (менше), = (дорівнює),  (більше або дорів-
нює),  (менше або дорівнює),  (не дорівнює), а також № (номер)
і % (відсоток).
Особливе місце при виконанні курсової роботи та її оформ-
ленні належить бібліографічному опису (списку використаної лі-
тератури), який є своєрідним ключем до тих джерел, які автор ви-
користав при її написанні. Бібліографічний опис до певної міри є
виразом наукової етики та культури курсової роботи. Саме за ним
можна зробити висновок про рівень поінформованості студента
щодо наявності літератури з досліджуваного питання.
Список використаних джерел потрібно подавати відповідно
до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1., сортується за алфавітом і на них
обов’язково повинні бути посилання в тексті. Посилання на цита-
ти із різних літературних джерел у тексті роботи дають одразу пі-
сля закінчення викладу запозиченого матеріалу у квадратних ду-
жках [5, с.15 - 17]. Перша цифра означає порядковий номер у спи-
ску використаної літератури, інші – номери сторінок з літератур-
ного джерела.
Приклади оформлення бібліографічного опису:
– книги (один автор):
Болотіна Н. Б. Трудове право України: навч. посіб. /
Н. Б. Болотіна. – К.: Знання, 2008. – 352 с.

21