Page 21 - 4491
P. 21

праворуч  від  формули  у  дужках  (перша  цифра  –  номер  розділу,
          друга – порядковий номер формули).
               Наприклад,
                                            Р = Р* +  Р** + Р***                                (1.3)

                Курсова робота є роботою кваліфікаційною і тому її мові та

          стилю  слід  приділити,  дуже  серйозну  увагу.  Мовностилістична
          культура курсової роботи найкраще характеризує  загальну куль-
          туру її автора.
                Текст ПЗ повинен бути стислим, точним, недвозначним, ло-
          гічно послідовним, необхідним  і  достатнім  для повного викладу
          змісту.
                Мову та стиль курсової роботи як частина письмової  мови
          характеризує  формально-логічний  спосіб  викладу  матеріалу.  Це
          знаходить своє відображення у всій системі мовних засобів. Для
          тексту  характерним  є  смислова  завершеність  та  цілісність.  Важ-
          ливим засобом вираження логічних зв’язків є спеціальні функціо-
          нально-синтаксичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність
          розвитку думки, причинно-наслідкові відносини, перехід від одної
          до іншої, висновки.
                Використання спеціальних термінів дає можливість в корот-
          кій та економічній формі давати розгорнуті визначення і характе-
          ристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. При цьому слід
          пам’ятати, що науковий термін не просто слово, а вираз суті дано-
          го явища.  Отже, необхідно з великою увагою вибирати  наукові
          терміни та визначення. Не можна змішувати в одному тексті різну
          термінологію, пам’ятаючи, що кожна наука має свою, притаманну
          тільки їй, термінологічну систему.
                Якщо в курсовій роботі використано маловідомі скорочення,
          нові символи, позначення тощо,  їх перелік потрібно подати у ви-
          гляді окремого списку, який розміщується перед змістом.
                Обов’язковою  умовою  об’єктивності  викладу  матеріалу  є
          вказівка на те, яке джерело використано, хто висловив ту чи іншу
          думку, кому конкретно належить певний вираз. У тексті це можна
          реалізувати, використовуючи спеціальні вставні слова або слово-
          сполучення (на нашу думку, за даними, за повідомленням, на ду-
          мку і т.д.). Якщо ж наводиться цитата, то обов’язково  вказується

                                           20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26