Page 202 - 4489
P. 202

Для забезпечення надійної і довговічної роботи гідросистем рідини повинні
               відповідати таким основним вимогам:
                     -  низька  температура  застигання  (на  15…20  °С  нижче  температури
               навколишнього повітря, за якої починає працювати гідравлічна система);
                     - невисока в’язкість для швидкого спрацювання гідроприводу, в той самий
               час достатня для забезпечення ущільнення. Оптимальні в’язкісно-температурні
               властивості, які забезпечували б хороше перетікання;
                     - добрі мастильні властивості;
                     -  відчутність  корозії  кольорових  металів  і  руйнування  або  розбухання
               гумових та шкіряних ущільнень;
                     -  не  утворювати  пробки  за  робочих  температурах  і  не  збільшуватись  в
               об’ємі;
                     - термічна, фізична і хімічна стабільності;
                     - безпечність при роботі і достатня сировинна база.
                     Рідини для гідравлічних передач повинні захищати деталі гідроприводів від

               корозії,  захищати  з’єднання,  що  труться,  від  спрацювання,  відводити
               надлишкову теплоту, очищати деталі від продуктів спрацювання, забруднення.
               Більшість гідравлічних олив виробляються з нафтової сировини з введенням у їх
               склад     функціональних         присадок       (антиокислювальних,          антикорозійних,
               протиспрацювальних,             протизадирних,           антипінних,         в’язкісних         і
               багатофункціональних).
                     Останнім  часом  використовують  синтетичні  гідравлічні  рідини  для
               екстремальних  умов  (дуже  низькі  або  високі  температури,  при  підвищених
               вимогах  до  пожежовибухобезпеки).  Такі  рідини  дорожчі  від  мінеральних,  не
               мають  широких  ресурсів,  не  відповідають  деяким  іншим  вимогам.  Як  основи
               синтетичних  гідравлічних  рідин  використовують  складні  ефіри  двохосновних
               кислот  (адіпінової,  себацинової)  з  багатоатомними  спиртами  (наприклад,
               пентаерітритом),  ефіри  фосфорної  кислоти,  полісилоксани  і  фторорганічні

               речовини.
                     Асортимент  гідравлічних  рідин  нараховує  більше  20  найменувань.
               Відповідно  до  ГОСТ  17479.3–85  позначення  гідравлічних  рідин,  які
               використовують  у  гідростатичних  системах  літальних  апаратів,  мобільній
               наземній,  судновій  техніці  та  інших  механізмах,  складається  з  груп  знаків.
               Першу  групу  позначають  літерами  МГ,  що  означає  мінеральне  гідравлічне;
               друга – цифрами, які характеризують клас кінематичної в’язкості (5, 7, 10, 15,
                                                                                                         2
               22, 32, 46, 68, 100, 150) залежно від значень кінематичної в’язкості в мм /с за
               температури 40 °С (аналогічно міжнародній класифікації за значенням в’язкості
               ISO); третя – літерами А, Б, В, які характеризують експлуатаційні властивості.
               Оливи  групи  А  без  присадок  призначені  для  малонапружених  гідравлічних
               систем з шестеренчастими і поршневими насосами, які працюють при тиску до
               15  МПа  і  температур  до  80  °С;  оливи  групи  Б  з  антиокислювальними  і
               антикорозійними  присадками  призначені  для  середньонапружених  систем,  що
               працюють  за  тиску  до  25  МПа  і  температур  до  80  °С;  оливи  групи  В  з
               антиокислювальними,  антикорозійними  і  протиспрацьованими  присадками




                                                             198
   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206   207