Page 133 - 4488

10 ЕКСПЛУАТАЦІЯ І РЕМОНТ ТРУБОПРОВОДІВ

10.1 Випробування трубопроводів

Випробування морських трубопроводів мало чим
відрізняються від випробувань наземних трубопроводів як в
методичному, так і у технічному відношенні. Проте в цьому
випадку випробовуються ділянки трубопроводу значної
протяжності (сотні кілометрів). Якщо траса трубопроводу
проходить на різних глибинах і спостерігається великий
перепад тиску, то необхідно збільшувати випробувальний
тиск на окремих ділянках. Так, при глибині морів 200 м ця
різниця може досягти 2 МПа. Отриманий надмірний тиск
підсумовується з нормативним випробувальним тиском всієї
ділянки підводного трубопроводу.
Зазвичай морські трубопроводи до здачі їх в
експлуатацію піддаються випробуванням тричі: попереднє
випробування на міцність до укладання трубопроводу на
дно; випробування на міцність після укладання;
випробування укладеного підводного трубопроводу зі
встановленою на ньому арматурою і прилеглими ділянками
труб на герметичність. Випробування на міцність
трубопроводів, що прокладаються довгомірними сплетіннями,
а також шляхом нарощування з плавзасобів, здійснюються
гідравлічним (водою, незамерзаючими рідинами) або
пневматичним (природним газом, повітрям) способами, а
перевірка на герметичність - пневматичним способом.
Попереднє випробування на березі ниток трубопроводу (для
трубопроводів, що прокладаються довгомірними сплетіннями)
або окремих труб (для трубопроводів, що укладаються
шляхом нарощування з плавзасобів) проводиться під тиском
Р випр=1,5∙Р роб. Сплетіння випробовують протягом 3 год,
окремі труби – не менше 20 с. При цьому кільцева напруга в
металі труб не повинна перевищувати 90 % від межі текучості
матеріалу. Піднімати тиск до Р випр слід плавно.
Випробування на міцність після укладання
трубопроводу на дно здійснюється під тиском Р випр=1,25∙Р роб
протягом 6 год. при гідравлічному і 12 год. при

132