Page 99 - 4484

Результати досліджень, що проводились на стендах,
свідчать, що завдяки додаванню газу (азоту) в пульпу рідини з
піском можна значно (у два-три рази) збільшити довжину
каналу.
Водночас газогідропіскоструминна перфорація (ГГПП)
має чимало інших переваг порівняно зі звичайною
гідропіскоструминною перфорацією (ГПП).
При проведенні ГГПП створюється додатковий перепад
тиску на насадках за рахунок різниці густини газованої суміші
в насосно-компресорних трубах і у затрубному просторі, який
збільшується зі зростанням глибини свердловини. Наприклад,
3
3
при витраті рідини (води) 0,54 м /хв і азоту 6 і 12 м /хв (при
роботі, відповідно, однієї або двох установок АГУ-8К) і
глибині свердловини 2000 м середня розрахункова густина
суміші (передбачається відсутність втрат ковзання газу щодо
рідини внаслідок великої швидкості піднімання вверх
газорідинної суміші) становить у затрубному просторі 730 і
3 3
600 кг/м , а в трубах — 970 кг/м . Тоді виникає додатковий
перепад тиску 4,8?7,4 МПа за рахунок різниці густини, який зі
збільшенням глибини свердловини до 4000 м досягає
приблизно до 8,8?13,6 МПа. Таким чином, при додаванні
азоту виникають реальні можливості застосування ГГПП з
більшою глибиною залягання перфорованих пластів, оскільки
компенсуються зростаючі гідравлічні втрати в трубах.

6.3.1 Поняття про газогідропіскоструминну
перфорацію

Суть методу. ГГПП відрізняється від звичайної ГПП
тим, що у рідину додають газову фазу, найчастіше –
газифікованийбіля свердловини азот. Після додавання газу в
струмінь рідини початкова швидкість газорідинної суміші
збільшується, порівняно з рідиною, а з віддаленням від
насадки повільно спадає. Збільшується довжина каналу ГГПП
порівняно з довжиною каналу ГПП на 30%, а його об'єм - на
200%.
Особливості технології, пов'язані зі застосуванням
азотних газифікаційних установок, наприклад, АГУ-6000-
500/200, (далі - АГУ), що перевозять рідкий азот і газифікують
3
його з тиском 22 МПа і витратою 6 м /хв. Газ втягується в
98