Page 75 - 4484

-поєднуватися з породою-колектором і пластовими
рідинами (флюїдами);
-характеризуватися низькими втратами на тертя
(меншими ніж для води) ігідравлічної потужності в трубах
при прокачуванні;
-обмежено фільтруватися в пласт;
- інгібувати набрякання та розмокання глин,
забезпечуючи максимальнезбереження проникності порід-
колекторів і набивок в тріщинах;
- достатньо повно руйнуватися після закріплення
тріщин з метою їх очищення вилученням застосовуваних
рідин з пластів при депресіях, необхідних для
освоєння та експлуатації цих пластів;
-бути технологічними (нескладними) у приготуванні;
-містити доступні, недефіцитні, недорогі реагенти та
матеріали, застосування яких не суперечить вимогам
пожежної безпеки, санітарним нормам, не завдає
шкоди екології.
Крім загальних вимог є й інші, які слід брати до уваги
при плануванні процесу в кожному конкретному випадку.
Наприклад, при розриві непорушених пластів, що
позбавлені природноїтріщинуватості, рідина гідророзриву має
характеризуватися підвищеною фільтраційністю через
пористе середовище без зниження швидкості фільтрації в часі
або принаймні, із слабким зниженням фільтрації.
Для забезпечення гідравлічного розриву пластів,
представлених породамизрізною проникністю і з різним
ступенем тріщинуватості, в умовах обмеженої продуктивності
застосовуваних помпуючих агрегатів необхідно передбачати
застосування рідин гідророзриву з різною в'язкістю (до 300
сПз і вище).
Класифікація рідин гідророзриву. За основу для
приготування рідини гідророзриву найчастіше
використовують воду, нафту або продукти переробки нафти, в
окремих випадках – спирти.
Поділяють рідини на однофазні та багатофазні.
Наприклад, до рідин наводнійабо нафтовій основі додають
другу фазу (з метою досягнення певних технологічних
переваг). Дисперсії двох рідин, що не змішуються (нафти і
води),залежно від типу поверхнево-активної речовини (ПАР),
74